We're an American Band — сьомий студійний альбом американського хард-рок-гурту Grand Funk Railroad, назва якого в цьому релізі скорочена до Grand Funk. Альбом вийшов у липні 1973 року на лейблі Capitol Records і за місяць отримав «золотий» сертифікат Американської асоціації звукозаписувальної індустрії (RIAA).

До роботи над цим альбомом вже як повноправний учасник гурту долучився Крейг Фрост, який був сесійним музикантом у записі попереднього альбому Phoenix, виданого роком раніше. Продюсером альбому вперше став Тодд Рандгрен, співпраця з яким тривала й надалі.

Оригінальний конверт альбому був ніби вкритий позолотою, а перші наклади платівок виготовлялися з прозорого темно-жовтого вінілу, що імітував вигляд «золотого» диска. Проте успіх We're an American Band перевершив очікування й альбом згодом отримав платиновий статус. Він посідає 200-те місце у списку Definitive 200 Albums of All Time, укладеному .

Альбом неодноразово перевидавався й нині доступний у форматі компакт-диска. Існує також квадрофонічний мікс, записаний на 8-доріжковій магнітній стрічці в картриджах формату (інша назва — Quadraphonic 8-Track).

Заголовна композиція, яка й дала назву альбому, була випущена окремим синглом ще до релізу платівки — 2 липня 1973 року. Вона стала головним радіохітом та однією з найвідоміших пісень гурту. Другий сингл, «Walk Like a Man», побачив світ 29 жовтня 1973 року. Обидві пісні виконані ударником Доном Брюером.

Запис, виробництво, художнє оформлення та упаковка Після звільнення продюсера Террі Найта, гурт Grand Funk вирішив самостійно займатися продюсуванням, однак попередній альбом Phoenix (1972), випущений без сторонньої продюсерської участі, був прохолодно сприйнятий критиками. Це спонукало гурт шукати нового продюсера. Концертний директор Grand Funk Ендрю Кавальєрі (Andrew Cavaliere) звернувся по допомогу до відомого менеджера , який запропонував кандидатуру Тодда Рандґрена. Ґроссман пообіцяв зробити його одним із найбільш високооплачуваних продюсерів у галузі й домігся авансу в розмірі 50 000 доларів за контракт на запис нового альбому — We're an American Band.

Запис альбому Запис альбому відбувся з 13 по 15 червня 1973 року на студії Criteria в Маямі. Звукорежисером виступив Сет Снайдер (Seth Snyder) за участі асистента . Хоча Садкін не був зазначений у вихідних даних, його участь у записі сприяла подальшому професійному зростанню. Рандґрен також став продюсером наступного альбому гурту — Shinin' On (1974), після чого його замінив .

We're an American Band став переломним альбомом у кар’єрі Grand Funk завдяки продюсерській роботі Тодда Рандґрена, якого залучили, щоб, як сказав Дон Брюер, — «допомогти нам здійснити перехід від FM-андеграунду до більш хітового звучання». Це спрацювало. Випущений 2 липня 1973 року альбом посів перше місце в американському чарті та друге місце в чарті Billboard 200, і ще один тиждень він був найкращим в альбомних чартах Cash Box та Record World.

Дизайн альбому Дизайном альбому займалася фотографка та режисерка , яка ще 1972 року зняла для ABC телевізійну стрічку про гурт, що транслювалася в програмі . Після створення промофільму We’re an American Band вона стала співменеджеркою Grand Funk. Ідея випуску альбому та однойменного синглу на напівпрозорому жовтому вінілі, що імітував «золоту платівку», належала саме їй. Її підтримала компанія Sterling Sound, яка й здійснила виробництво.

Ґолдсміт відповідала за візуальну концепцію оформлення, зокрема за всі використані фотографії. Вона створила й новий логотип гурту — стилізоване зображення вказівного пальця («Pointing Finger»). У комплекті з оригінальним виданням платівки йшли чотири наліпки з цим логотипом (дві сині та дві червоні). На паперовій етикетці в центрі вінілу була рекомендацію слухати альбом «на повну гучність». Назва «Grand Funk Railroad» більше не використовувалася в оформленні, окрім згадки у назві пісні на другій стороні платівки.

Прийом Після виходу альбому «'We're an American Band» став найкращим альбомом критиків групи до цих пір. Роберт Крістгай (Robert Christgau) дав альбому B-, його найвищий рейтинг для альбомів Grand Funk Railroad на той час (хоча Shinin' On(1974) та Grand Funk Hits (1976) отримав B і B+ відповідно). Сучасний оглядач альбомів Вільяма Рульмана для Allmusic заявив, що альбом був відхиленням від звичного матеріалу гурту, що в основному було пов'язано з виробництвом Тодда Рандґрена та збільшенням Доном Брюєром лідерської вокальної роботи. Рульман також сказав, що альбом звучав більш професійно, ніж попередні.

Список композицій

Склад * Марк Фарнер — вокал, гітара, акустична гітара, конґа; електричне піаніно у «Creepin'» Мел Шахер — бас-гітара Дон Брюер — ударні, вокал Крейг Фрост — електроорган, клавінет, клавесин, піаніно, синтезатор Муга

Виробництво * Тодд Рандґрен — продюсер, аудіоінженер Енді Кавальєрі — концертний директор Джон Хоернлі () — арт-директор Лінн Ґолдсміт — дизайнер, фотограф Сет Снайдер — звукорежисер Алекс Садкін — асистент звукорежисера

Інші виконання У 2000 році для [триб'ют-альбом]]у «A Tribute To: Grand Funk Railroad (…An American Band)» було записано кілька кавер-версій пісень гурту. Зокрема, гурт «Grandbrothers» Павла Борисова представив свою версію треку «Stop Lookin' Back». Шведський гурт «Keecane» для цієї ж збірки записав кавер-версію синглу «We're an American Band», який свого часу посідав першу сходинку чарту Billboard Hot 100.

Чарти Чарт (1973)сНайвищапозиціяCanadian Top Albums4German Albums46Norwegian Top 40 Albums12US Billboard 2002

Сингли РікСинглЧартПозиція1973«We're an American Band»Billboard Hot 1001Grand Funk Railroad, «We're An American Band» Chart Position Retrieved March 24, 2015Канада4Австралія87«Walk Like a Man»Billboard Hot 10019Grand Funk Railroad, «Walk Like a Man» Chart Position Retrieved March 24, 2015Канада16

Література Billy James, An American Band: The Story of Grand Funk Railroad // SAF Publishing, ISBN:9780946719266 — 1999 Christian David Hoard, Nathan Brackett, The New Rolling Stone Album Guide // Simon & Schuster, ISBN:9780743201698 — 2004

Примітки

Посилання