Бонні Прудден (; 29 січня 1914 — 11 грудня 2011) — першопрохідка Америки з фізичних вправ, досвідчена скелелазка та альпіністка. Її доповідь президенту США Ейзенхауеру про фізичну слабкість американських дітей порівняно з європейськими однолітками призвела до утворення Ради Президента у справах молодіжного фітнесу. Прудден написала 16 книг про фітнес та міотерапію для будь-якого віку та фізичної готовності, включаючи два бестселера: «Як залишатися стрункою та підтягнутою після тридцяти» (1961) та «Позбавлення від болю: Шлях Бонні Прудден» (1980). Вона випустила шість альбомів з фізичними вправами, стала першою вести регулярні програми з фізичними вправами по телебаченню, мала телевізійне шоу та вела колонку для Sports Illustrated. Школи, в'язниці, літні табори, фабрики, лікарні, клуби, організації YMCA, університети, будинки для пристарілих та хворих використовували програми занять, які вона розроблювала для них. Прудден також розробила перший одяг для фітнесу та численні одиниці обладнання для тренувань, які можна було зробити в звичайному гаражі та використати всією сім'єю.
Вона також розробила власну міотерапію в 1976 році. «Метод розслаблення м'язового спазму, поліпшення кровообігу та полегшення болю за допомогою тиску ліктями, костяшками або пальцями з утриманням на декілька секунд, щоб знешкодити „тригерні точки“. Успіх цього методу залежить від використання спеціальних коригувальних вправ для звільнення м'язів».
Раннє життя Народившись Рут Еліс у Нью-Йорку, Прудден розпочала свою скелелазну та танцювальну кар'єру у віці чотирьох років, коли вийшла з вікна своєї кімнати на другому поверсі у будинку на горі Вернон на нічну прогулянку. Після трьох таких втеч лікар заспокоїв матір: «Дисципліна та втома зможуть вилікувати її. Віддайте її до школи російського балету».
Вона тренувалась у танцювальних та гімнастичних школах Кослова, Магна та Ельвієна, займалася німецькими вправами Гєрмана Тюрнверайна та фінськими вправами, вчилася грі на фортепіано, скрипці, співу, їзді верхи, вивчала письмо та анатомію.
У 1931 році вона була зарахована до школи Горація Манна, де досягла успіху у англійські мові, мистецтві, спорті, музиці та драматургії та викладала танці для однокласниць. Після закінчення в 1933 році вона вивчала мистецтво у Великій центральній школі дизайну та журналістику і психологію на курсах в Колумбії. Одночасно вона почала вивчати сучасний танець разом із Чарльзом Вайдманом та Доріс Хамфрі та працювала в танцювально-театральному колективі Вейдмана і Хамфрі, який виступав на Бродвеї.
Альпінізм У 1936 році вона вийшла заміж за Річарда Гіршланда, альпініста та лижника. Медовий місяць вони провели у Швейцарії, де піднялися на Матергорн після одного дня тренувань та придбання нової пари черевиків.
Вона почала лазити Ганкс у 1936 році разом із чоловіком, Фріцем Вісснером та Гансом Краусом. Однак взимку 1937 року вона отримала важкий перелом тазу під час катання на лижах, після чого знадобилося три місяці розтяжіння. Лікарів, прогнозували, що вона завжди кульгатиме та більше не зможе кататися на лижах, лазити, танцювати чи мати дітей. Втім, її перша дочка Джоан Еллен народилася в травні 1939 року, а друга — Сьюзен Енн у серпні 1943 року. Вона реабілітувала себе за допомогою вправ на стільці та аквавправ під музику. Прудден стала першою жінкою, яка отримала значок Національного гірськолижного патруля, та утворила Гірськолижний клуб Аддлепат. Це був клуб для дітей віком від восьми до вісімнадцяти років, який став попередником перших юніорських гірськолижних патрулів. Протягом одинадцяти років вона навчила біля 1000 дітей без жодного перелому. За свою працю отримала нагороду від Східної любительської гірськолижної асоціації за безпеку на лижах.
Через сім років після травми Прудден знову стала лазити в Ганкс разом зі своїм другом Гансом Краусом. З допомогою Ганса Крауса з 1946 по 1955 рр. вона була найвидатнішою скелелазкою з 30 першими проходженнями маршрутів в Шаванганксі. У 1952 р. Прудден і Краус спробували новий маршрут у секторі The Trapps. Краус відступив перед ключем на стелі, та віддав мотузку Прудден. Вона знайшла місце для закладки там, де відступив Клаус, та продовжила лізти, зробивши перше проходження маршруту «Bonnie's Roof». З того часу Бонні заявляла, що вона і Краус працюють як рівні напарники, завжди міняючи лідера. Вона припинила лазити в 1959 році, бо працювала чотирнадцять годин на день без вихідних.
Після розлучення з Гіршландом у 1954 році Бонні повернулася до дівочої фамілії Прудден. Вона більше ніколи не виходила заміж.
Молодіжний фітнес Побачивши як її доньки займаються фізичним вихованням, в 1947 році Бонні почала вести заняття з фізичної підготовки Бонні Гіршланд для своїх двох доньок та десяти сусідських дітей. За кілька тижнів на заняття ходило вже 75 дітей. Школи пропонували свої спортзали для занять, якщо вона приймала всіх охочих. Задля оцінки ефективності своєї програми вона запозичила тест оцінки фізичних здібностей, розроблений Краусом і Соньєю Вебер з Нью-йоркської пресвітеріанської лікарні. Тест Крауса–Вебер включав шість простих рухів і проводився за 90 секунд. На її подив, нові студенти 1949 року провалили тест у 58 % випадків, тоді як студенти, які вже займалися, провалили тест лише у 8 % випадків. Протягом наступних семи років Прудден та її волонтери провели тест для 4 458 дітей у віці від 6 до 16 років у Сполучених Штатах. Коефіцієнт невиконання становив 56,6 %. Займаючись скелелазінням у Європі, Прудден та Краус організували тестування для тамтешніх дітей. В Італії, Австрії та Швейцарії рівень невиконання тестів становив 8 %.
У 1952 році Бонні (все ще Рут Гіршланд) і Краус почали писати статті для журналів медичного та фізичного виховання відносно їхніх висновків про гіпокінетичну хворобу: роль недієздатності у захворюваннях, які публікувалися у різних ЗМІ.
Прудден купила покинуту початкову школу в Уайт Плейнс, штат Нью-Йорк, у 1954 році та після ремонту відкрила Інститут фізичної підготовки. Тут розміщувалися три спортзали, дві танцювальні студії, фінська сауна, медичний кабінет, два кабінети масажу, шафки, душові та офіс. Заняття обов'язково проходили босоніж. Обладнання, пофарбоване в яскраві кольори, було розроблене з використанням каменів, парканів, залізничних колій та стін. В кожні двері були вбудовані турніки. Кожна дитина ходила по сходах з 42 сходами від підвального до останнього поверху для тренування, розвитку дисципліни та спеціального нарощування м'язів. Зовні був побудована низка перешкод, включаючи перший скеледром в Америці, вантажні сітки, перешкоди, паралельні бруси, сходи, пандуси, лабіринт для балансу, канат, слалом-стовпи та дюльфер.
У 1955 році, озброївшись статистикою та особистим запрошенням до Білого дому Ейзенхауера, Бонні Прудден зробила доклад про рівень фізичної підготовки у американських учнів порівняно з їхніми однолітками у Європі. Доклад наразі відомий як Доповідь, що шокувала президента або «Фізична форма нації». Він став початком змін у ставленні американців до фізичної підготовки.
Доклад Крауса доповнював доповідь медичними наслідками недостатнього фізичного навантаження: ожиріння, болі в спині, високий кров'яний тиск, діабет, ішемічна хвороба серця, психіатричні проблеми та напруга м'язів. Президент Ейзенхауер видав виконавчий наказ про створення Ради Президента у справах молодіжного фітнесу (нині Рада Президента у справах фізичного виховання, спорту та харчування) Прудден проводив посаду дорадчого комітету протягом трьох років. Прудден та Краус вважаються співзасновниками Ради. У 2007 році Прудден була удостоєна Премії Ради за видатні досягнення в житті. ХАМЛ застосувала методи Пруддена з викладання фізичних вправ і за її порадам запрошували жінок на ранкові заняття. До Інституту в Уайт Плейнс були направлені представники для навчання тестуванню Крауса–Вебера та вправам. Вони повернулися до своїх штатів і створили Пруденську програму в своїх ХАМЛ. Прудден стала дуже затребуваним оратором, а ХАМЛ стали місцем участі в програмах Прудден у спортзалах та басейнах, передпологових заняттях, Заняттях для малюків, підлітків та змішаних сімейних заняттях. Першою книгою з дитячого фітнесу стала книга Прудден «Чи справді ваша дитина має гарну фізичну підготовку?» видана в 1956 році. В ній розширюється доповідь Президенту та показуються шляхи вирішення проблеми.
З 1957 по 1960 р. Прудден вела колонку Sports Illustrated, представляючи свою фітнес-програму, та з'являлась на обкладинці в боді на все тіло власного дизайну. Так народилася фітнес-мода. Її запросили до щотижневого телевізійного сімейного шоу Домашнє шоу з Арлен Френсіс та Х'ю Даунс, які зацікавилися фітнес модою. Після закриття Домашнього шоу вона перейшла до Сьогоднішнього шоу з Дейвом Гарроуей, де виступала 2,5роки. Вона покинула шоу, коли почали рекламувати дієтичні таблетки у її час, і глядачі думали, що вона їх схвалює. У той же час вона регулярно виступала у двох радіошоу: Текс та Джінкс МакКрірі та Артур Годфрі. З 1955 по 1975 рр. Прудден продовжувала свій хрестовий похід за кращі тіла. Вона написала 13 книг, незліченну кількість посібників, створила пілотні програми всіх можливих видів, розробила одяг для фітнесу та обладнання для дому та школи, читала лекції нон-стоп по всій країні , випустила 6 записів, 3 фільми, створив п'ятиденні навчальні програми, написала сценарій і записала 35 півгодинних телепередач, та створила шоу Бонні Прудден.The Bonnie Prudden Show На хвилі успіху вона отримала контракт на ще 165 шоу. У 1962 році The Reader's Diges розпочав андеррайтинг Програми Прудден. Це партнерство тривало до середини 80-х.
Міотерапія Бонні Прудден
Бонні Прудден сказала, що в її житті було троє друзів, які зробили можливою міотерапію Бонні Прудден. Першим був Ганс Краус, який навчив її коригуючим вправам в 1943 року. Другою була Джанет Тревелл, яка на початку 40-х років показала тригерні точки і вказала на больові малюнки у пацієнтів. Третім став Дезмонд Тіві, який підтримував дослідження Прудден та сформулював те, що потім стало міотерапією.
Через чотири роки після випадку на лижах у Прудден почала боліти спина внаслідок травми 1937 року. Вона також казала, що відчуває, як стрес від проблем у шлюбі проявлявся у фізичному болю. Спинові брекети, спека і холод стали частиною життя.
Вперше про тригерні точки вона дізналася в 1938 році під час занять скелелазінням в Ганкс зі своїми друзями, включаючи Крауса. Коли Краус зауважив, що вона тримає голову повернутою, він поцікавився, чи не відчуває вона біль і скутість у шиї. Коли вона відповіла ствердно, він натиснув великим пальцем на потилицю, після чого вона більше не відчувала болю чи скутості, і тримала голову прямо. З 1949 по 1958 рр. Прудден вивчала терапевтичні вправи разом з Краусом, який працював у своєму кабінеті з пацієнтами, а в 1954 р. вона отримав призначення на посаду асистента з досліджень Говарда Раска.
У 1952 р. Краус почав робити Прудден ін'єкції в тригерні точки від нестерпного болю в спині, через який вона проводила в ліжку по декілька днів поспіль. Після ін'єкцій виконувались коригувальні вправи, і цього вистачало на декілька місяців, перш ніж знадобиться наступний раунд ін'єкцій.
У 1959 році Прудден закрив свій Інститут в Уайт Плейнс, купила 23 акри землі в Стокбріджі, штат Массачусетс, а в 1960 році почала будувати Інститут фізичної підготовки Бонні Прудден. Вона продовжувала свої загальнонаціональні семінари, лекції, літні програми, декретну програму у Вессоні та нову програму літнього табору для жінок, керівників та дітей разом із ХАМЛ та лікарнею Lankenau у Філадельфії. Монтгомері Уорд додав до свого каталогу фітнес та обладнання Прудден в 1960 році.