Кафу́ (, повне ім'я: Маркус Еванжеліста ді Мораес (), * 7 червня 1970, Сан-Паулу, Бразилія) — колишній бразильський футболіст. Захисник італійського «Мілана». Чемпіон світу з футболу 1994 та 2002. Віцечемпіон світу 1998. Переможець Ліги чемпіонів 2007. Один з найкращих правих атакувальних захисників всіх часів. Рекордсмен збірної Бразилії за кількістю проведених ігор.
Життєпис Народився 7 червня 1970 року у Сан-Паулу, штат Сан-Паулу, Бразилія. Ще з дитинства юний гравець пробував пробитися до різних клубів, але щоразу йому відмовляли. Контракт з «Сан-Паулу» підписав у 1988 році. У сезоні 1989 провів 3 гри у чемпіонаті країни. Поступово став гравцем основного складу і разом з командою переміг у чемпіонаті Бразилії 1991.
Дебют у збірній Бразилії — 12 вересня 1990 р. у грі проти Іспанії (0:3). Учасник 4 чемпіонатів Пд. Америки — Копа Америка (1991, 1993, 1997, 1999). Двічі перемагав у цьому турнірі, 1 раз займав 2-ге місце.
Був у складі «канаріньйос», коли збірна виграла Кубок світу 1994 — того року правого захисника визнали найкращим футболістом Південної Америки. Першим європейським клубом, до якого перебрався Кафу, була іспанська «Сараґоса», яка саме у сезоні 1994/95 здобула Кубок володарів кубків. У іспанській команді Кафу бул лише сезон, потім повернувся на батьківщину — до «Палмейрас».
Влітку 1997 підписав контракт з італійською «Ромою». За велику швидкість римські уболівальники нагородили його прізвиськом «Il Pendolino» (назва італійського швидкісного поїзда). Під керівництвом італійського спеціаліста Фабіо Капелло «Рома» у сезоні 2000/01 виграла Серію «А», а наступного року Кафу вже у ранзі капітана збірної перемагає на чемпіонаті світу 2002.
Сезон 2003/04 правий захисник починає у «Мілані». Разом з «россо-нері» Кафу виграє титул чемпіона Італії 2004, здобуває Суперкубок країни і проводить всі 120 хв. захоплюючого фіналу Ліги чемпіонів 2004/05, де «Ліверпуль» переміг італійський клуб після 3:3 у осн. часі завдяки серії пенальті. У сезоні 2005/06 і пізніше бразилець вже не грає так багато ігор у основному складі. У першості 2006/07 на його позицію «Мілан» придбав Массімо Оддо з «Лаціо».
Тренер Бразилії Карлус Альберту Парейра все-таки визначив для Кафу місце основного правого оборонця на чемпіонаті світу 2006 у Німеччині. Виліт у чвертьфіналі занепокоїв футбольну громадськість Бразилії і новим керманичем призначено колишнього відомого півзахисника збірної Дунґу. Він взяв курс на омолодження національної команди і перестав викликати багатьох «ветеранів» (зокрема Роберто Карлоса, Рональду, Діда і Кафу). Загалом на чемпіонатах світу бразилець зіграв 20 матчів. Він поділяє з поляком Ґжеґожем Лято 6-7 місце в історії за кількістю зіграних на ЧС поєдинківФутболісти, які зіграли найбільше матчів на Кубку світу . У збірній Бразилії він є рекордсменом — за 16 років захисник провів 142 гри за «канаріньйос».
Сезон 2007/08 Кафу почав на лаві запасних — його швидкість та фізпідготовка перестала задовольняти Карло Анчелотті. По завершенні сезону вирішив закінчити футбольну кар'єру.
У середині лютого 2008 з'явилася інформація, що 37-річний бразилець отримав від «Арсеналу» (Київ) пропозицію продовжити кар'єру в Україні[http://football.ua/ukraine/news/32364/page13.html «Кафу согласен на Арсенал?» (football.ua 14 лютого 2008)] [ «Президент «Арсенала» Вадим Рабинович: Кафу должен быть счастлив играть в Киеве» («Комсомольская правда» в Украине», 14.02.2008)]. Ці чутки не були підтверджені і просто стали частиною PR-кампанії керівництва «каштанчиків», спрямованої на збільшення популярності команди.
Коли Кафу повідомили про бажання Вадима Рабиновича, бразилець сказав, що «нічого смішнішого у житті не чув».Кафу смішно від того, що він поїде грати в київський «Арсенал»… (champion.com.ua)
Титули та досягнення Чемпіон Бразилії: 1991 чемпіон штату Сан-Паулу: 1989, 1991, 1992, 1996 Кубок Лібертадорес: 1992, 1993 Суперкубка Лібертадорес: 1993 Рекопа Південної Америки: 1993, 1994 Міжконтинентальний кубок: 1992, 1993 найкращий футболіст Південної Америки: 1994 Кубок володарів кубків УЄФА: 1995 чемпіон Італії: 2000-01, 2003-04 Суперкубок Італії: 2004 Ліга чемпіонів: 2007 фіналіст Ліги чемпіонів: 2005 Суперкубок УЄФА: 2003 і 2007 чемпіон світу серед клубів: 2007 Копа Америка: 1997, 1999 2-е місце на Копа Америка: 1991 Кубок конфедерацій: 1997 учасник чемпіонатів світу: 1994, 1998, 2002 і 2006 чемпіон світу: 1994, 2002 віцечемпіон світу: 1998
Посилання http://www.footballdatabase.com/index.php?page=player&Id=1093&b=true&pn=Marcos_Evangelista_de_Moraes Статистика кар'єри (acmilan.com) Відео — Кафу на YouTube
Примітки