Серби () — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії та інших країнах. Загальна чисельність близько 12-13 млн осіб. Основна релігія — православ'я. Мова — сербська.
Історія Етнічна історія народу пов'язується з переселенням слов'янських племен на Балкани, як вважається, у 6-7 століттях н. е. У 9-му столітті створено Сербське князівство, яке відтоді тяжіє до централізації держави.
Ці процеси зухвало перервані військовою поразкою на Косовому Полі у 1389 р. Цю історичну подію серби справедливо вважають національною трагедією, адже відтоді сербські землі — під орудою Османської імперії. «Османське ярмо» тривало майже п'ять століть. В середині XVIII століття в центральній Україні переселенцями з Балкан було створено колонію Нова Сербія. Лише на початку 19-го століття підсилюється визвольна боротьба сербів за волю, яка призводить до автономізації (1833), а потім до створення незалежної Сербської держави (1878).
У 1918 р. створено Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославія). У Другій світовій війні Югославія була майже єдиною державою, війська якої визволили самостійно без допомоги союзників територію країни від загарбників. У післявоєнний час в Югославії панує соціалістичний режим Броз Тіто, який хоча і сприймається неоднозначно в плані свобод і прав громадян, проте був досить ліберальним в економічному плані.
Югославія — країна, яка найбільше потерпіла від потрясінь кінця 80-90 років 20 століття. Розкол держави, економічний занепад, масова еміграція населення — явища, які супроводжують сучасне життя Сербії. Негативні процеси не зупинилися. На сьогоднішній день Сербія майже втратила історичні сербські землі, в наш час заселені переважно албанцями (автономний край Косово), які вимагають самовизначення.
Духовна культура
Серби наділені своєрідними вдачею і національним менталітетом. Всесвітньо відомі і вшановані сербські ліричні пісні, проникнуті журбою. Взагалі у культурі сербів, як і в історії, намішано багато впливів, втім відчутне і давнє архаїчне коріння.
До сербського фольклору зверталися без винятку всі творці і класики національних слов'янських літератур. У нас — І. Франко, С. Руданський тощо. Зачинателем сербської національної фольклористики справедливо вважається Вук Караджич. У його збірках пісні і казки сербів, босняків і чорногорців (з вказівкою не на окрему етнічну приналежність, а на місце запису).
Відомі серби
Гойко Мітіч — актор, режисер, спортсмен, каскадер Емір Кустуриця — кінорежисер Нікола Тесла — фізик та винахідник Мілутін Міланкович — кліматолог, геофізик, астроном, математик та письменник-фантаст, академік Сербської академії наук і мистецтв Йован Цвіїч — географ, президент Сербської Королівської Академії Наук та ректор Белградського університету.
Галерея
Див. також Білі серби Серби в Україні Серби в Хорватії Серби в Болгарії Серби в Боснії і Герцеговині Серби в Казахстані
Примітки
Джерела і посилання Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Сербы»)
Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Сербії
Література Історія приватного життя сербів від середньовіччя до сучасності / М. Попович, М. Тимотієвич, М. Ристович. — Київ: Темпора, 2017. — 544 с. — ISBN 617-569-296-7.