Природоорієнтовані рішення (ПОР) — термін, що описує та використання природи для подолання суспільних викликів. Зазвичай цей термін використовується в контексті пошуку нових рішень для пом'якшення наслідків зміни клімату й адаптації до неї, і водночас для захисту біорізноманіття та вдосконалення сталих засобів до існування.

Термін ПОРResearch and innovation був запропонований спеціалістами-практиками наприкінці 2000-х (зокрема, Міжнародним союзом охорони природи-IUCN та Світовим банком), а потім європейськими інституціями (насамперед, Європейською комісією).

Природоорієнтовані рішення — це «дії, спрямовані на захист, ефективний менеджмент і відновлення природних чи модифікованих екосистем, які відповідають на суспільні виклики в ефективний і гнучкий спосіб, водночас створюючи переваги для людей та біорізноманіття» (за визначенням Міжнародного об'єднання для збереження природи (IUCN).

IUCN згадує ПОР у позиційному документі Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. У доповіді Європейської Комісії наголошується, що ПОР можуть запропонувати інноваційні заходи для створення робочих місць і забезпечення зростання в контексті зеленої економіки. Термін почав застосовуватися в центральних засобах масової інформації напередодні Глобального саміту кліматичних дій у Каліфорнії в вересні 2018 року.

Прикладами природоорієнтованих рішень у містах є зелені дахи або стіни, які регулюють вплив високих температур, затримують дощові води, зменшують забруднення та поглинають вуглекислий газ, збільшуючи біорізноманіття.

Заходи зі збереження природи або використання природи для вирішення суспільних викликів застосовуються вже кілька десятиліть. Проте, сьогоденне тлумачення  ПОР придає особливу увагу впливу таких рішень на благополуччя людей. Навіть якщо сам термін досі формується, приклади природоорієнтованих рішень можна знайти та відтворити будь-де у світі. Відбувається інтеграція природоорієнтованих рішень до національної та міжнародної політики та програм (наприклад, кліматична політика, інфраструктурні інвестиції та фінансові механізми). Так, тема Всесвітнього дня води в 2018 році звучала як «Природа для води», а назва Доповіді ООН про стан водних ресурсів — «Природоорієнтовані рішення щодо води».

Окрім того, на Саміті ООН з питань клімату 2019UN Climate Action Summit 2019 природоорієнтовані рішення стали однією з ключових тем, оскільки вони розглядаються як ефективний метод боротьби зі змінами клімату. Було створеню «Коаліцію щодо поширення природоорієнтованих рішень», до якої увійшли десятки країн і яку координуватимуть Китай та Нова Зеландія .

Передумови

Людство дедалі частіше стикається з наслідками таких явищ, як зміна клімату, урбанізація, низький рівень продовольчої безпеки та забезпечення водними ресурсами, ризики стихійних явищ. Один із підходів до вирішення цих проблем — покладатися виключно на технологічний прогрес. Альтернативний підхід передбачає комплексне управління соціо екологічними системами для підтримки та потенційного підвищення ефективності екосистемних послуг для людей. З огляду на це природоорієнтовані рішення були висунуті на перший план спочатку фахівцями, а потім і творцями політики. Особлива увага в цих рішеннях приділяється сталому використанню природи для подолання взаємопов'язаних екологічних, соціальних та економічних викликів.

В той час як екосистемні послуги цінуються за безпосередній вплив на благополуччя людей та економіки, ПОР зосереджуються на перевагах як для людей, так і для довкілля, що дозволяє розвивати сталі рішення, які можуть реагувати на екологічні зміни та загрози в довгостроковій перспективі. ПОР виходять за межі традиційних принципів збереження біорізноманіття й управління природними ресурсами, переміщуючи фокус дискусії на людей, зокрема, на врахування соціальних факторів, як-от зменшення рівня бідності, соціально-економічний розвиток і принципи управління.

Згідно з Доповіддю ООН про стан водних ресурсів за 2018 рік, у сфері водних ресурсів ПОР можуть досягти таких результатів:

Використання природних процесів для підвищення доступності води (наприклад, утримання вологи в ґрунтах, поповнення запасів підземних вод). Покращення якості води (наприклад, природні та штучні водно-болотні угіддя для очищення стічних вод, прибережні буферні смуги). Зменшення ризиків пов'язаних зі зміною клімату (наприклад, відновлення заплав, зелені дахи).

Пов'язані концепції У 2015 році Європейська мережа BiodivERsA звернула увагу на зв'язок ПОР з концепціями екосистемних підходів та екологічної інженерії. ПОР тісно пов'язані з такими ідеями, як сільське господарство на основі природних систем, природні рішення, , послуги з адаптації, природна інфраструктура, й екологічний інжиніринг. Також, такими організаціями як Програма ООН з довкілля та неурядовими громадськими організаціями, як-от , заохочуються екосистемні підходи до боротьби з кліматичними змінами та пом'якшення їхніх наслідків. У цих організаціях ідеться про «політику та заходи, що враховують роль екосистемних підходів у зменшенні вразливості суспільства до зміни клімату через мультисекторальний і багаторівневий підхід».

Природна інфраструктура визначається як «стратегічно спланована та керована мережа природних територій, як-от ліси та водно-болотні угіддя, та інші відкриті простори, що зберігають або посилюють цінність і функції екосистем і приносять користь людям. Зелену інфраструктуру слід розуміти як „взаємопов'язану мережу зелених зон, що зберігають природні системи та надають різноманітну користь людям“.

Концепція екологічної інженерії загалом стосується „захисту, відновлення або модифікації екологічних систем для збільшення кількості, якості та сталості певних послуг, які вони надають, або для створення нових екологічних систем, які надають послуги, що в іншому разі забезпечувалися б методами традиційної інженерії на основі невідновлюваних ресурсів“.

Визначення Міжнародний союз охорони природи (IUCN) визначає ПОР як дії для захисту екосистем, сталого управління та відновлення природних чи змінених екосистем, що ефективно вирішують суспільні виклики й адаптуються до них, одночасно позитивно впливаючи на благополуччя людей і біорізноманіття. При цьому найбільш поширеними суспільними викликами є зміна клімату, продовольча безпека, ризик стихійних лих, забезпечення водою, соціальний та економічний розвиток і здоров'я людей.

Категорії IUCN пропонує розглядати ПОР як загальну концепцію. Категорії та приклади підходів ПОР згідно з IUCN включають: Категорії підходів природоорієнтованих рішень ПрикладиПідходи до відновлення екосистемВідновлення екосистем; екологічний інжиніринг; відновлення лісових ландшафтівТематичні підходи, пов'язані з відновленням екосистемАдаптація на основі екосистем; екосистемні стратегії пом'якшення наслідків зміни клімату; послуги з адаптації до зміни клімату; зменшення ризиків стихійних лих на основі екосистем Підходи, пов'язані з інфраструктуроюПриродна інфраструктура; зелена інфраструктураУправлінські підходи до відновлення екосистемКомплексне управління прибережною зоною; комплексне управління водними ресурсами Підходи до захисту екосистемПідходи до збереження, що враховують місцеві особливості, зокрема, управління природоохоронними територіями

Формулювання Загальна мета природоорієнтованих рішень чітка — стале управління та використання природи для подолання суспільних викликів. Проте різні зацікавлені сторони розглядають ПОР під різними кутами. Наприклад, IUCN визначає ПОР як „дії для захисту, сталого управління та відновлення природних чи змінених екосистем, що ефективно вирішують суспільні виклики й адаптуються до них, одночасно позитивно впливаючи на благополуччя людей і біорізноманіття“. Таке визначення ставить у центр ПОР необхідність ефективно організованих і відновлених екосистем, а основу мету визначає як „підтримку досягнення цілей розвитку суспільства та забезпечення благополуччя людей способами, що відображають культурні та суспільні цінності та підвищують стійкість екосистем, їхню здатність до відновлення та надання послуг“.

У контексті поточних політичних дискусій щодо робочих місць і зростання (головні фактори стратегічного порядку денного ЄС на сьогодні) Європейська Комісія підкреслює, що ПОР можуть трансформувати екологічні та суспільні виклики в інноваційні можливості, перетворюючи природний капітал на джерело зеленого зростання та сталого розвитку. З цієї точки зору, ПОР щодо суспільних викликів є „рішеннями, що черпають натхнення та підтримку від самої природи, є раціональними з погляду затрат, одночасно створюють екологічні, соціальні й економічні переваги та допомагають підвищувати життєстійкість. Завдяки таким рішенням розвивається природне середовище і відбувається більше природних процесів у містах, різних ландшафтах на землі та в морі — шляхом адаптованих до місцевих умов, ресурсоефективних і системних заходів“Horizon 2020. Work Programme 2016 - 2017, ec.europa.eu. .

Таке формулювання є дещо ширшим і ставить економіку та соціальні блага в центр ПОР, на одному рівні з підтримкою природних умов. У ньому є спільні риси з визначенням, запропонованим Maes і Jacobs (2015), які визначають ПОР як „будь-який перехід до використання екосистем  зі зменшенням використання невідновлюваного природного капіталу та збільшенням інвестицій у відновлювані природні процеси“. На їхній погляд, розвиток та оцінювання ПОР охоплює три базові вимоги: 1) зменшення затрат викопного палива на одиницю виробленої продукції; 2) зменшення системних поступків і підвищення синергії між екосистемами»; та 3) збільшення трудових затрат і робочих місць. Тут природа розглядається як інструмент, що надихає на застосування більш системних рішень до суспільних проблем.

Яке визначення не використовувалося б, заохочення до сталості та підвищення ролі природних, самодостатніх процесів, спираючись на біорізноманіття, є невід'ємною частиною ПОР. Ці дії можуть бути корисними для широкого кола зацікавлених сторін, оскільки вони створюють переваги на екологічному, економічному та соціальному рівнях. В результаті концепція ПОР знаходить підтримку не лише в спільноті прихильників збереження природи (наприклад, в міському плануванні), а й поступово включається в політики та програми (політика в сфері зміни клімату, право, інфраструктурні інвестиції та фінансові механізми).

Типи

У 2014—2015 роках Європейська мережа BiodivERsA залучила велику кількість науковців, організацій-донорів наукових досліджень і зацікавлених сторін і запропонувала типологію, яка поділяє ПОР за двома критеріями:  1) «наскільки в ПОР використовується метод інжинірингу щодо біорізноманіття та екосистем» та 2) «скільки екосистемних послуг і груп стейкголдерів охоплюються конкретним ПОР». У цій типології підкреслюється, що ПОР можуть включати дуже різні дії щодо екосистем (від охорони й управління до створення нових екосистем); вона заснована на припущенні, що чим більша кількість послуг і груп стейкголдерів охоплюється, тим нижчими є потенційні результати кожної послуги і водночас можливість задовольнити конкретні потреби груп стейкголдерів. Таким чином, виділяють три типи ПОР (рисунок 2):

Тип 1 — Мінімальне втручання в екосистеми ПОР першого типу не передбачають жодного або ж мають мінімальне втручання в екосистеми, з метою підтримки або покращення результатів низки екосистемних послуг як всередині, так і зовні цих законсервованих екосистем. Прикладами є охорона мангрових лісів у прибережних районах для зниження ризиків, пов'язаних з екстремальними погодними явищами та для створення переваг і можливостей для місцевого населення; або створення захищених морських зон для збереження біорізноманіття та водночас експорту біомаси в рибопромислові райони. Так, цей тип ПОР пов'язаний з концепцією біосферних заповідників, що поєднує ключові захищені природні зони та буферні й транзитні зони, де люди практикують сталий спосіб життя і діяльності.

Тип 2 — Незначні втручання в екосистеми та ландшафти