Охорона гірничих виробок — комплекс технічних заходів з метою збереження виробок в експлуатаційному стані протягом строку їх служби. Покликаний підвищити стійкість виробок шляхом більш повного використання міцності й несучої спроможності вмісних порід, зменшення концентрації напружень в масиві й шкідливих проявів гірничого тиску.
Розрізняють безціликову охорону гірничих виробок (найбільш прогресивний і перспективний спосіб) і О.г.в. на основі природних (вугільних, сланцевих) охоронних ціликів, що залишаються вздовж виробок, а також штучних огорож — бутових смуг, дерев'яних кострів (клітей) або органного кріплення та ін.
Серед найбільш поширених способів виділяють О.г.в. на основі природних охоронних ціликів, що залишаються вздовж виробок. Застосування охоронних (запобіжних) ціликів пов'язане зі збільшенням втрат вугілля, оскільки при глибинах розро-бки до 600 м — ширина ціликів становить 30 — 70 м, а на глибинах до 1000 м — сягає 120 м. Крім того, збільшується обсяг прове-дення виробок (за рахунок подовження збійок, печей, просік), ускладнюється вентиляція, знижується безпека робіт.
Серед способів безціликової О.г.в. виділяють спорудження дерев'яних кострів (клітей) та (або) органного кріплення, охо-рону залізобетонними блоками (тумбами), зведення бутових смуг або смуг із швидкотвердіючих матеріалів, закладку виро-бленого простору, раціональне розташування виробок в міцних породах або під виробленим простором вище залеглих вугі-льних пластів, а також додаткові заходи по розвантаженню й зміцненню масиву гірських порід. Заходи О.г.в. повинні бути пов'язані з конструкцією й параметрами гірничого кріплення. Завдання безремонтної підтримки виробок вирішується використанням кріплення з податливістю 600—1000 мм з спільними додатковими заходами по розвантаженню масиву свердловинами, пробуреними по пласту в стінках виробки.
Див. також охорона підготовчих виробок
Література