Типоглікемія або тайпоглікемія — це неологізм, що позначає когнітивні процеси, задіяні при читанні та здатні нівелювати вплив помилок на сприйняття змісту текстів. Термін утворений злиттям слів «typo» (англ. одрук, друкарська помилка) і «гіпоглікемія».
Суть явища в тому, що читачі можуть зрозуміти текст, незважаючи на орфографічні помилки, неправильні літери або хибний порядок літер у словах. Це міська легенда та інтернет-мем які, схоже, є правдивими. Ось приклад типоглікемічного тексту, що поширювався інтернетом у вересні 2003 року:
Хоча кожне слово тексту написане з помилками, а все-таки відносно легко зрозуміти ці слова і зміст усього повідомлення.
Насправді, у Кембриджському університеті подібні дослідження не проводились.
«Вірусні» електронні листи, можливо, були натхнені відкритим листуванням Грехема Роулінсона з Університету Ноттінгема із виданням New Scientist 1999 року, в якому він обговорює тези зі свого докторського захисту 1976 року чи, можливо, дослідженням групи Томаса Р. Джордана щодо ступеню впливу літер у різних позиціях у слові на загальне розуміння слів.
Див. також
Ентропія (теорія інформації)
Список літератури
Посилання
Автореферат дисертації Грема Роулінсона в журналі «Аерокосмічні та електронні системи», IEEE, січень 2007 Йорданія, ТР (1990). Представлення слів без внутрішніх букв: перевагу над окремими літерами та вплив меж поштових масок. Журнал експериментальної психології: Сприйняття та ефективність людини, 16, 893—909. Манделл, Джуді (2017). " Чунчінг: ярлик мозку до розуміння та згадування інформації ", березень 2017 року, Observer.com . Інтернет-генератор типоглікемії.