Ві Кім Ві (; 4 листопада 1915, Сингапур — 2 травня 2005, Сингапур) — сингапурський державний і політичний діяч, журналіст, дипломат, президент міста-держави Сингапур (1985—1993).
Життєпис Народився в китайській сім'ї. Батько помер, коли синові було вісім років. Закінчив державну школу Ортам і престижний Raffles Institution. З юності працював як співробітник газети The Straits Times, згодом став репортером, висвітлював переважно політичні події.
У 1941—1950 рр. — співробітник United Press International, головний кореспондент по Сингапуру. У 1959 році повернувся до The Straits Times, і став заступником головного редактора, пізніше — головним редактором. У 1973 році — президент Сингапурського пресклубу.
У 1973 році залишив журналістику і перейшов на дипломатичну службу. Був призначений Верховним комісаром у Малайзії, посаду яку займав протягом семи років.
Потім, відправлений послом до Японії (1980—1984). У 1981—1984 роках — посол в Республіці Корея.
Після завершення дипломатичної місії у 1984 році був призначений головою Сингапурської мовної корпорації.
З 2 вересня 1985 до 1 вересня 1993 року — Президент Сінгапуру, обраний Законодавчими зборами. Став першим президентом країни китайського походження. Обіймав посаду протягом двох термінів, користуючись великою популярністю у суспільстві.
Після відставки з посади президента з 1986 року працював мировим суддею. За великий внесок у розвиток Університету Сингапуру в 1994 році був удостоєний звання почесного доктора літератури Національного університету Сингапуру, з 1985 до 1993 року був його канцлером.
У 2004 році опублікував книгу спогадів під назвою «Погляди і роздуми» («Glimpses and Reflections»). Меценат. Пожертвував пів мільйона сингапурських доларів восьми благодійним організаціям.
У приватному житті був активним спортсменом і спортивним чиновником. У 1934 році заснував секцію бадмінтону, в 1937 році був чемпіоном серед юніорів у цьому виді спорту. Президент Сингапурської асоціації бадмінтону й віцепрезидент Асоціації малого бадмінтону.
Помер 2 травня 2005 року від онкологічного захворювання.
Сім'я Дружина — Ко Сок Хіонг, Діти — мав одного сина та шість доньок.
Нагороди та відзнаки Лицар Великого хреста Ордена Лазні Королівський сімейний орден корони Брунею 1 класу (Royal Family Order of Laila Utama) Орден Темасек Медаль «Зірка державної служби» (1973) Почесна медаль за службу (1963) Почесний доктор літератури Національного університету Сингапуру (1994) Спеціальна премія за відмінну службу в журналістиці Сингапурського пресклубу (1996) Премія за видатні заслуги Скаутського комітету Азіатсько-Тихоокеанського регіону (1998)
Примітки
Посилання Життєпис Why not Wee Kim Wee?