Юлія Анатоліївна Манагарова ( 27 вересня 1988 року, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — українська і російська гандболістка, права крайня російського клубу «Ростов-Дон» та збірної Росії. До 2014 року виступала за збірну України, з 2017 року виступає за збірну Росії. Підтримала російське вторгнення в Україну Гандбольный клуб 《Ростов-Дон》оказал помощь беженцам из ДНР и ЛНР через благотворительный фонд помощи детям 《Доброе дело》.. Внесена до бази Миротворця як зрадниця Батьківщини.
Біографія Юлія Манагарова народилася 27 вересня 1988 року в Кривому Розі. Мати — Надія Петрівна Манагарова. Батьки — з Ленінграда, але приїхали працювати до Кривого Рогу, де одружилася та лишилася жити. Має чотирьох старших братів. Племінниця — Анастасія Манагарова. Українська гандболістка. Ліва крайня криворізького клубу «ДЮІ»Профіль на сайті ФГУ.
Вчилася у школі №125 рідного міста, але після пробного гандбольного тренування перейшла у спортивний клас ДЮСШ №4, де й почала займатися гандболом«Представьте, как она росла в окружении четырех братьев». Юлия Манагарова в рассказах близких .
Виступала за клуб «Смарт» зі свого рідного міста, після чого 2011 року перейшла в румунський «Олтхим», в складі якого виступала два сезони і двічі виходила до півфіналу жіночої гандбольної Ліги чемпіонів. Через фінансові проблеми румунського клубу з'явилася загроза розвалу команди, і саме в цей час гандболістці надійшла пропозиція переїхати в Ростов-на-Дону і грати за клуб «Ростов-Дон».
2014 року, не бачачи в Україні можливостей для розвитку своєї кар'єри, Манагарова вирішила змінити громадянство і вже через півтора року отримала російський паспорт з рук віце-прем'єра РФ Дмитра Рогозіна, який назвав гандболістку «новою надією збірної».
Влітку 2017 року Манагарову вперше викликали в збірну Росії, у грудні взяла участь у чемпіонаті світу в Німеччині (5-е місце), а в грудні 2018 року став срібною призеркою чемпіонату Європи. При цьому на турнірі Юлія показала вагому ефективність в атаці — 25 голів після 26 кидків (всі — з гри). На чемпіонаті світу 2019 року стала кращим бомбардиром збірної в матчах проти Китаю і ДР Конго. Всього на турнірі закинула 41 м'яч у 10 матчах.
Рік Збірна Турнір Місце В СР. % 2017 Росія ЧС 5 7 22 28 3,1 79 2018 Росія ЧЄ 8 25 26 3,1 96 2019 Росія ЧС 10 41 51 4,1 80
Підтримка російського вторгнення в Україну Юлія Манагарова підтримала російське вторгнення в Україну. Гандбольный клуб «Ростов-Дон» оказал помощь беженцам из ДНР и ЛНР через благотворительный фонд помощи детям «Доброе дело». Вона виступила ініціатором відкриття гандбольним клубом «Ростов-Доном» благодійної програми «Помощь гражданам из ДНР и ЛНР, пребывающим на территорию Ростовской области».
Разом з тим, на своїй сторінці Манагарова образливо назвала «зрадниками» осіб-іноземців, що розірвали контракти з гандбольним клубом «Ростов-Дон» після початку російського вторгнення в Україну, мотивувавши це тим, що кинули клуб посеред сезону, додавши до опису зображення середнього пальця. Вона висловила свою негативну реакцію на накладання санкцій на російський гандбол.
30.03.2023 Юлію Манагарову було внесено до бази Миротворця з визначенням «зрадник Батьківщини».
Титули та досягнення
Командні «Спарта» Суперліга Чемпіонка (3): 2008/09, 2009/10, 2010/11
«Олтхім» Національна ліга Чемпіонка (3): 2010/11, 2011/12, 2012/13 Суперкубок Володарка (1): 2010/11
«Ростов-Дон» Суперліга Чемпіонка (6): 2014/15, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2021/22 Срібна призерка (2): 2015/16, 2020/21 Бронзова призерка (1): 2013/14 Кубок Володарка (7): 2014/15, 205/16, 2016/17, 2017/18, 2019/20, 2020/21 Фіналістка (1): 2021/22 Суперкубок Володарка (7): 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 Кубок ЄГФ Володарка (1): 2016/17 Фіналістка (1): 2014/15 Ліга чемпіонів ЄГФ Фіналістка (1): 2018/19
Збірна Росії Олімпійські ігри Срібна призерка (1): 2020 Чемпіонат світу Бронзова призерка (1): 2019 Чемпіонат Європи: Срібна призерка (1): 2018
Особисті Права крайня символічної збірної турніру Трофей чемпіонів Бая-Маре: 2014 Права крайня символічної збірної Møbelringen Cup: 2017 Права крайня символічної збірної Ліги чемпіонів ЄГФ: 2017/18
Державні Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (11 серпня 2021 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняного спорту, високі спортивні досягнення, волю до перемоги, стійкість і цілеспрямованість, виявлені на Іграх XXXII Олімпіади 2020 року в місті Токіо (Японія).
Примітки
Джерела Женская сборная России за 30 лет, часть 2. Все, кто ковал славу: от Седойкиной до Колотиловой У кого из действующих гандболисток в России больше всего титулов? БЦ всё подсчитал
Гандбольный клуб 《Ростов-Дон》оказал помощь беженцам из ДНР и ЛНР через благотворительный фонд помощи детям 《Доброе дело》.