Мелафір (від — чорний і φύρω — мікс), палеобазальт ( — старий, колишній) — походить від палеозойської (кам'яновугільної, пермської) лужної, ефузивної магматичної породи з порфіровою структурою, мигдалевою текстурою та сіро-фіолетового, червоно-коричневого або зелено-чорного кольору, отриманих внаслідок вторинних перетворень. Нижньопалеозойський еквівалент базальту. Для метаморфізованих вулканічних груп використовується назва метабазальт.
Опис Як і базальти та андезити, мелафір здебільшого має темний відтінок, але іноді червонуватий колір завдяки гематиту. Деякі з них мають структуру порфіру. Часто має великі порожнини, частково або повністю заповнені вторинними мінералами («мигдалеві кісточки»). «Мигдалеві кісточки» це часто камені зеленого кольору, що являють собою заповнення порожнин після вулканічних газів, які згодом утворюють переважно аморфні кварцеві напівдорогоцінні камені (халцедон, агат). Мелафір складається переважно з плагіоклазу, піроксену, олівіну та амфіболу.
Розповсюдження У Польщі є в Судетах — у (, , ) і (Качавські гори, , ) і в регіоні сілезько-краківському (Рудно, Реґулиці).
У Чехії мелафір зустрічається переважно в районі Карконоші: , , поблизу міст , та . Відомий кар'єр у .
Використання Мелафір використовується у будівництві, особливо при будівництві залізниць (фракції щебеню) і при будівництві доріг (дрібнозернисті фракції).
Див. також Базальт Андезит
Примітки
Бібліографія