Віктор Олександрович Зінгер (; 29 жовтня 1941, Давидово, Клепиковський район, Рязанська область, СРСР — 24 вересня 2013, Москва) — радянський хокеїст, що грав на позиції воротаря. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту (1967).
Спортивна кар'єра Народився в Рязанській області, де його родина перебувала в евакуації під час Німецько-радянської війни. Вихованець хокейної школи московського ЦСКА (тренер — Борис Афанасьєв). З сімнадцяти років перебував в основній команді, але за три сезони не зіграв жодого матчу. Беззаперечним першим номером клубу був Микола Пучков, а при необхідності його заміняли Юрій Овчуков і Віталій Павлушкін. 1961 року перейшов до армійської команди з Куйбишева, дебютанта вищої ліги. Віктор Зінгер відразу став основним голкіпером клубу. Після двох сезонів відбулося скорочення наполовину кількості учасників в елітному дивізіоні. Серед невдах опинилися і СКА (Куйбишев). Віктор Зінгер у розпалі сезону 1963/1964 перейшов до московського «Спартака», який у той час очолював Борис Афанасьєв, а з нового сезону — Всеволод Бобров. Спочатку був дублером Прохорова і Платова, а вже через рік — першим воротарем «червоно-білих». Триразовий чемпіон СРСР, дворазовий володар національного кубка. У вищій лізі провів 360 матчів.
На початку 1965 року поїхав у складі другої збірної СРСР до Фінляндії, але терміново повернувся додому. Його викликав старший тренер національної збірної Аркадій Чернишов на два матчі проти канадців. На старті першої гри ворота захищав , а Віктор Зінгер вийшов на лід у другому періоді. У другій грі грав лише Зінгер. Основний воротар збірної Віктор Коноваленко спостерігав за цими матчами з трибуни. У складі національної команди провів п'ять сезонів, але основним був лише на чемпіонаті світу-1969 (до Швеції радянська збірна приїхала без Віктора Коноваленка). Олімпійський чемпіон 1968 року, п'ятиразовий чемпіон світу і Європи. Останнім турніром у збірній став Кубок Канади 1976, де основним був Владислав Третьяк, а Віктор Зінгер і взагалі не виходили на лід. На Олімпійських іграх і чемпіонатах світу провів 18 матчів, а всього за збірну СРСР — 57.
Досягнення Олімпійський чемпіон (1): 1968 Чемпіон світу (5): 1965, 1966, 1967, 1968, 1969 Чемпіон Європи (5): 1965, 1966, 1967, 1968, 1969 Чемпіон СРСР (3): 1967, 1969, 1976 Володар кубка СРСР (2): 1970, 1971
Нагороди Орден «Знак Пошани» (30.05.1969) Медаль «За трудову відзнаку» (30.03.1965)
Посилання