Февзі Якубович Якубов (10 листопада 1937, Ак-Мечетський район, Кримська АРСР — 23 серпня 2019) — український кримськотатарський вчений. З 2016 по 2019 роки — президент Кримського інженерно-педагогічного університету.

Доктор технічних наук (1984), проф. (1985); Кримський інженерно-педагогічний університет, ректор (1993—2016), завідувач кафедри технології машинобудування; член Комітету Національних премій України ім. Шевченка (з 11.2005). Академік АНВШУ (1997), дійсний член Кримської АН (1994).

Ректор Кримського державного інженерно-педагогічного університету з 1993 по 2016 рік. Герой України (2004). Доктор технічних наук (1984), професор, завідувач кафедри технології машинобудування; член Комітету Національних премій України ім. Шевченка (2005). Академік АНВШУ (1997), дійсний член Кримської АН (1994).

Життєпис Народився 10 листопада 1937 року (Ак-Мечетський район, Кримська АРСР), кримський татарин.

Отримав освіту у Ташкентському технічному університеті, механічний факультет (1956—1961), інженер-механік, «Технологія машинобудування»; докторська дисертація «Шляхи підвищення стійкості металорізальних інструментів на основі аналізу термодинаміки контактних процесів».

1961—1963 — викладач. 1963—1966 — аспірант. 1966—1969 — ст. викладач. 1969—1975 — доцент. З 1985 — професор. 1975—1993 — завідувач кафедри технології машинобудування, Ташкентський політехнічний інститут.

Член Ради з технології машинобудування Державного комітету з науки і техніки СРСР (1986—1991). Член експертної ради ВАКу України з загального машинобудування.

Довірена особа кандидата на пост Президента України Кучми (1999), Януковича в ТВО № 1 (2004—2005).

Автор (співавтор) понад 150 наукових праць, зокрема монографій: «Энергетические соотношения процесса механической обработки» (1985), «Структурно-энергетические аспекты упрочнения и повышения стойкости режущего инструмента» (2005), навч. посібника «Проектирование и производство металлорежущего инструмента» (1984).

З 1993 року — ректор Кримського державного інженерно-педагогічного університету. У листопаді 2016 року залишив свій пост . Після Февзі Якубов став президентом університету, а ректором СТОС його син — Чингіз Якубов.

Володіє турецькою та узбецькою мовами.

Родина Батько Куртбебієв Якуб (1897—1953) — колгоспник. Мати Якубова Мелек (1908—1971) — швачка, колгоспниця. Дружина Зеніє (1938) — лікар-кардіолог, поліклініка для депортованих. Дочка Ельвіна (1964) — лікар-кардіолог, кандидат медичних наук, Кримський медичний університет, Син Чингіз (1972) — інженер-механік, кандидат технічних наук, ректор Кримського державного інженерно-педагогічного університету.

Політична позиція Після початку російської окупації Криму Февзі Якубов, на відміну від багатьох лідерів кримськотатарського народу обрав шлях лояльності до окупаційної російської влади.

2014 року підтримав тимчасову анексію Криму Росією, довірена особа Путіна на виборах. У січні 2016 року закликав кримськотатарську молодь не брати участі в діях проукраїнських організацій, які виступають за звільнення Криму від тимчасової російської окупації Криму.Героя Украины уличили в измене родине // «Апостроф». 16.01.2016

Під час президентських виборів у РФ 2018 року Якубов став довіреною особою Володимира Путіна в Криму.

Він неодноразово виступав із критикою Меджлісу кримськотатарського народу, підтримуючи лінію Кремля щодо дискредитації представницького органу кримських татар.

Нагороди Герой України з врученням ордена Держави (4 жовтня 2004) — за визначні особисті заслуги перед Україною у розвитку національної освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну і наукову діяльність Національна премія України ім. Шевченка 2005 року — за скульптурний комплекс «Відродження» у Сімферополі (у складі колективу) Заслужений працівник народної освіти України (13 травня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень, підготовку висококваліфікованих фахівців Заслужений діяч науки Узбекистану (1989). Почесна Грамота Президії ВР УзРСР (1956, 1970, 1979). 2018 — почесний громадянин Республіки Крим від окупаційної влади РФ.

Примітки

Посилання «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С.»