Ярослава Максимівна Стріха (нар. 27 серпня 1988, Київ) — українська перекладачка, літературна оглядачка, доктор філософії Гарвардського університету.
Біографія Народилася 27 серпня 1988 року в Києві. Батько Стріха Максим Віталійович — український науковець, громадський та політичний діяч, перекладач, письменник. Мати Старченко Наталія Петрівна — доктор історичних наук (2015), старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України (сектор соціальної історії).
Навчалася в Українському гуманітарному ліцеї КНУ імені Тараса Шевченка, закінчила Києво-Могилянську Академію, вивчала слов'янські мови та слов'янську літературу в Гарвардській вищій школі мистецтв та наук.
Пише літературні огляди на книжки на сайті ЛітАкцент.
Переклади Антонія Баєтт. Книга для дітей. — Київ: Темпора, 2024. Шеллі Паркер-Чан. Та, що стала сонцем. — Київ: видавництво РМ, 2024 Сюзанна Кларк. Леді з Ґрейс-Адью та інші історії. — Київ: видавництво РМ, 2023, 2024. Ева Томпсон. Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм. – Київ: Наш Формат, 2023. Арт Шпінґельман. Маус. — Київ, Видавництво Видавництво, 2020, 2023. Генрі Девід Торо. Волден, або Життя в лісах / пер. з англ. Ярослави Стріхи. — Київ: Темпора, 2020
Джуліан Барнз «Чоловік у червоному халаті» (Темпора, 2019, 2021, 2022) Джуліан Барнз «Одним одна історія» (Темпора, 2019.) Костянтин Дорошенко «Parcommune. Place. Community. Phenomenon» (Publish Pro Ltd., PinchukArtCentre, 2019.) Йоханан Петровський-Штерн «Штетл. Золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019.) Анна Льєнас «Монстрик і його кольори. Розмальовка» (Каламар, 2019.) Брайан Вон «Сага. Книга 1» (Рідна Мова, 2019.) Білл Віллінгем «Казки. Хутір Тварин. Книга 2» (Рідна Мова, 2019.) Кевін Баррі «Місто Боуган» (Астролябія, 2019.) Паскаль Гілен «Перформування спільного міста. На перетині мистецтва, політики й громадського життя» (IST Publishing, 2019.) Кейті О'Нілл «Товариство чайних драконів» (Рідна Мова, 2019.) Білл Віллінгем «Казки. Легенди у вигнанні. Книга 1» (Рідна Мова, 2019.) Сергій Єкельчик «Повсякденний сталінізм. Київ та кияни після Великої війни» (Laurus, 2019.) Кейті О'Нілл «Принцеса + принцеса. Довго і щасливо» (Рідна Мова, 2019.) Марджорі Лью «Монстриця. Книга 1. Пробудження» (Рідна Мова, 2019.) Вікторія Авеярд «Багряна королева. Книга 3. Клітка короля» (Наш Формат, 2019.) Волтер Айзексон «Леонардо да Вінчі» (Наш Формат, 2019.) Сусанна Ісерн «Це ж не джунглі!» (Каламар, 2019.) Скотт Макклауд «Зрозуміти комікси. Невидиме мистецтво» (Рідна Мова, 2019.) Сусанна Ісерн «Велика книжка СуперСил» (Каламар, 2019.) Шон Байзелл «Щоденник книгаря» (Наш Формат, 2019.) Кейт Аткінсон «За лаштунками в музеї» (Наш Формат, 2018.) Кейт Аткінсон «Життя за життям» (Наш Формат, 2018.) Вікторія Авеярд «Багряна королева. Книга 2. Скляний меч» (Наш Формат, 2018.) Паскаль Гілен «Культура в підмурках громадянського суспільства» (IST Publishing, 2018.) Ханс Ульріх Обріст «Комікс у музеї сучасного мистецтва» (IST Publishing, 2018.) Доротея Ріхтер «Художники й куратори-конкуренти, співавтори чи колеги?» (IST Publishing, 2018.) Максим Тарнавський «Нечуваний Нечуй. Реалізм в українській літературі» (Laurus, 2018.) Алан Мур «Вартові» (Рідна Мова, 2018.) Вікторія Авеярд «Багряна королева. Книга 1. Багряна королева» (Наш Формат, 2017.) Амос Оз «Євреї і слова» (Дух і Літера, 2017.) Кейт Аткінсон «Руїни Бога» (Наш Формат, 2017.) Михайло Гнатюк «На перехресних стежках. Іван Франко та єврейське питання у Галичині.» (Критика, 2016.) Джейн Остін, Сет Ґрем-Сміт «Гордість і упередження і зомбі» (Основи, 2016.) Туве Янссон «Джунглі в долині Мумі-Тролів» (Основи, 2015.) Віктор Марущенко «Poo-tee-weet?» (Основи, 2015.) Синтія Озік «Метафори і пам'ять. Вибрані есеї» (Дух і Літера, 2014.) Дон Делілло. «Художниця тіла» (Темпора, 2011, 2021) Ант Скаландіс «Віртуальний бумеранг» (Факт, 2006.)
Примітки
Джерела Відома українська перекладачка Ярослава Стріха буде творити в Харкові «Переклад не закінчується ніколи». Інтерв'ю з Ольгою Любарською, Роксоляною Свято і Ярославою Стріхою Між дитячим стилем і страшними темами: Ярослава Стріха про «Маус» Хобіти Толкіна нагадують українців — Ярослава Стріха