Сирійська національна армія (СНА; араб. الجيش الوطني السوري, аль-Джаїш аль-Вагані ас-Сурі; тур. Suriye Millî Ordusu) — озброєна сирійська опозиційна структура, що складалася переважно з сирійських арабських та туркменських повстанців, що діють на півночі Сирії. Була зосереджена в окупованих Туреччиною районах, що були захоплені під час операції «Щит Євфрату».
Історія Була офіційно заснована у грудні 2017 року під егідою Туреччини, яка забезпечує фінансування, навчання та військову підтримку.
СНА бере свій початок від Вільної сирійської армії, децентралізованої групи озброєних опозиційних сил, заснованих 29 липня 2011 року колишніми офіцерами сирійської армії. Після того як у листопаді 2011 року Туреччина офіційно засудила режим Башара Асада, вона почала надавати опозиції зброю та тренування. Спочатку Вільна сирійська армія була ослаблена через внутрішні чвари, брак фінансування та конкуруючі ісламістські групи. У серпні 2016 року Туреччина почала збирати нову коаліцію сирійських повстанських груп, до якої входило багато колишніх бійців, намагаючись створити згуртованішу та ефективнішу опозиційну силу; Після операції «Щит Євфрату» турецький уряд координував дії з щодо формування «Національної армії» для забезпечення територіальних здобутків Туреччини.
Офіційними цілями СНА є створення «безпечної зони» на півночі Сирії, консолідація з іншими повстанськими угрупованнями та боротьба як з сирійськими урядовими силами, так і з ісламістами. Її присутність поширилася на сусідню провінцію Ідліб під час наступу сирійського уряду на північному заході 2019 року, після чого 4 жовтня 2019 року вона включила в себе Національний фронт визволення.
СНА тісно пов’язана з турецьким урядом, внаслідок чого критики описували СНА як допоміжну армію турецьких збройних сил і як «найманців». За межами Сирії Туреччина розгорнула бійців СНА як проксі-силу в конфліктах від Лівії до Південного Кавказу СНА часто конкурувала за вплив з іншими опозиційними силами, такими як «Хайят Тахрір аш-Шам» (ХТШ) через суперечки за вплив у майбутньому уряді, хоча у 2024 році вони діяли як ситуативні союзникиВойна в Сирии 2025 - карта, кто контролирует, роль Турции и Израиля - Геополитика.
СНА не відіграла вирішальної ролі у поваленні режиму Асада, і під час переможного наступу опозиції була задіяна переважно в боях з СДС на північному сході провінції Алеппо, зокрема захопила місто Манбідж.
Склад Наприкінці червня 2017 року більшість груп протурецької Вільної сирійської армії організувались у три основні військові блоки: Блок Перемоги, Блок Султана Мурада та Блок Леванту. Однак частина інших груп залишилися незалежним. 30 грудня 2017 року угруповання об'єдналися як частини сирійської національної армії. До цього часу у складі СНА були створені три легіони: 1-й, 2-й та 3-й. 15 березня 2018 року повстанські угруповання в селі північного Хомсу утворили 4-й легіон, хоча пізніше вони були евакуйовані до північного Алеппо.
У грудні 2019 року Туреччина почала направляти війська СНА до Лівії для підмоги уряду національної згоди, заснованому в Триполі на тлі Другої громадянської війни в Лівії. Кілька груп членів СНА взяли участь у цій операції, незважаючи на сильне несхвалення .
У квітні 2021 року в Ідлібі було створено додаткове військове формування під назвою Аль-Куват ар-Радіфа (Допоміжні сили)The Auxiliary Forces Formed to Boost Turkey’s Military Presence in Idlib. April 20, 2021.
Розформування 29 січня 2025 року на «Конференції перемоги сирійської революції» більшість фракцій СНА оголосили про саморозпуск та інтеграцію до структур Міністерства оборони перехідного уряду під керівництвом Ахмеда аш-Шараа.
Див. також
Список військових сил війни в Сирії
Примітки