Фарлі Моует (; 12 травня 1921, Бельвіль, Онтаріо — 6 травня 2014, Порт Хоуп, Південне Онтаріо) — канадський прозаїк, біолог, захисник навколишнього середовища.
Життєпис Його батько, Ангус Моует, після Першої світової війни став бібліотекарем і писав літературні твори. Під час Великої депресії родина переїхала в Саскатун. У Саскатуні Фарлі тримав у себе вдома гримучу змію, білку, двох сов, флоридського алігатора і кілька котів. У 1935 році він здійснив свою першу подорож в Арктику зі своїм родичем Франком.
Під час Другої світової війни Фарлі брав участь у військових діях в Європі в складі американської армії, брав участь у висадці союзних військ у Сицилії.
Після війни Моует закінчив біологічне відділення університету міста Торонто. Потім вступив на роботу в Службу вивчення тваринного світу Канади. Ця організація відрядила його (не пізніше 1959 року) до канадської тундри для вивчення вовків. Та експедиція, що дала вельми несподівані і дивні для того часу результати, описується в книзі «Не кричи «вовк»».
У 1981 році став офіцером ордена Канади. Його ім'ям названий один з кораблів природоохоронної організації Товариства охорони морської фауни.
Вибрана бібліографія
1963 — Зневірений народ; 1966 — Випробування льодом; 1968 — Не кричи «вовк»; 1972 — Прокляття могили вікінга; 1977 — Кит на заклання; 1981 — Собака, яка не хотіла бути просто собакою; 1983: Люди оленячого краю; Вперед, мій брат, вперед! 1984 — В країні сніжних буревіїв 1985 — Сліди на снігу; 1987 — Моє відкриття Америки; 1988 — Трагедії моря.
Переклади українською (перекладач Мар Пінчевський) Оповідання. І жодна пташка не співала: Урив. з повісті / / Всесвіт. — 1981. — № 3; Прокляття могили вікінга. — K., 1983.
Примітки
Посилання