Олекса́ндр Бронісла́вович Скибне́вський (, Москва, Російська имперія— , Харків, Українська РСР, СРСР) — радянський режисер і педагог, практик і теоретик театру. Заслужений діяч мистецтв БРСР (1952). Заслужений діяч мистецтв Удмуртської АРСР (1945).
Життєпис Народився в Москві 1903 року. Його мати, Евеліна і батько Броніслав були з гродненських поляків, які переселились в Москву 1900 року.
1918—1921 був у продармії, 1921—1924 — працював на заводі «Серп і Молот», одночасно навчаючись в Державному інституті слова.
1925 — закінчив режисерське відділення Державних експериментальних театральних майстерень ().
1926—1928 — художній керівник Читинського театру.
1929—1930 — художній керівник Туркменського театру в Ашгабаді.
1931—1933 — художній керівник Польського театру в Києві.
3 липня 1933 року Скибневського заарештували і утримували в Київському Допрі разом з 23 представниками польської інтелігенції за сфабрикованою ДПУ УРСР справою ПОВ (Польської Організації Військової). 23 лютого 1934 року його звинуватили в контрреволюційній роботі серед поляків за дорученням ПОВ. Трійкою при Колегії ДПУ УРСР за ст. 54-2, 54-II був засуджений терміном на п'ять років. Згодом вирок змінили на висилку на 3 роки.
1940—1946 — художній керівник Державного російського драматичного театру ім. В. Короленка в Іжевську.
1946—1947 — головний режисер Кіровського театру.
1947—1949 — головний режисер Ульяновського театру.
1949—1958 — головний режисер Драматичного театру ім. Якуба Коласа, ВітебськФакты из творческой биографии Национального академического драматического театра имени Якуба Коласа.
1958—1963 — головний режисер Харківського російського драматичного театру ім. Пушкіна.
Від 1958 викладав режисуру у Харківському інституті мистецтв, завідував кафедрою режисури у Харківському державному інституті культури від 1962 року.
Автор численних праць з питань театру. Написав кілька п'єс і монографій.
Праці Скибневський О. Драматург — театр — глядач // Прапор. — 1961. — № 6. Скибневский А. Народный артист А. К. Ильинский. — Мінськ. — 1954. «Не можна забути» () — романтична хроніка в 4 діях, 10 картинах. Розвідка розумом // На допомогу молодим режисерам. Київ, 1965. С. 78–94. Роздуми про народні театри // Український театр. 1972. С. 17–18. Клубна режисура : учб.-метод. посіб. / О. Б. Скибневський, М. В. Авах, М. М. Мушкіна та ін. Харків, 1973. 122 с.
Постановки «Справа громадська» Б. Ясенського (1930) «Вулиця радості» Натана Зархі (1931) «Рабан» Вандурського (1932) «Вільгельм Телль» Ф. Шиллера (1933) «Любов Ярова» Треньова (1938) «Російські люди» Симонова (1942) «Гроза» Островського (1943) «Плоди просвіти» Толстого (1945, 1959), «Російське питання» Симонова (1947) «Молода гвардія» Алексіна (1947) «День чудесних обманів» Роберта Шерідана (1948) «Три сестри» Чехова (1950) «Сім'я» І. Ф. Попова (1950) «На дні» Горького (1951) «Розорене гніздо» Купали (1952) «Вибачте, будь ласка» Макайонка (1954) «Світло зі сходу» Глєбки (1958) «Люди і дияволи» Кропиви (1958) «Остання хмара» Муратова (1959) «Брати Єршови» за В. А. Кочетовим (1959) «Іркутська історія» Арбузова (1960)
Примітки
Джерела
Майстри української радянської сцени. — Київ, 1962. — с. 309. СКИБНЕВСКИЙ, Александр Брониславович istoriya-teatra Театральная энциклопедия. Том 4 / Глав. ред. П. А. Марков — М.: Советская энциклопедия, 1965 Театр открыл фронтовой сезон / Наталья Запорожцева Інформація про поховання billiongraves.com