Ю́рій Олекса́ндрович Бурякі́вський (4 червня 1914 Речиця — 18 липня 1973, Київ) — український радянський письменник, драматург; член Спілки радянських письменників України з 1947 року.

Життєпис Народився року у місті Речиці (нині Гомельська область, Білорусь) у сім'ї службовця. 1928 року закінчив семирічну школу, 1932 року — трирічну школу фабрично-заводського навчання.

Після закінчення навчання, як юний кореспондент, був направлений в київську молодіжну газету «Молодий пролетар»; з 1934 року працював у газеті «Комсомолець України» і з того часу почав виступати у пресі з нарисами і літературно-критичними статтями.

З червня 1936 року у Червоній арміїБуряковский Юрий Александрович / Память народа. . Писав оповідання, які пізніше утворили книгу «Місто, не зазначене на карті». Член ВКП(б) з 1939 року.

Після демобілізації працював у газеті «Комуніст». Як спеціальний кореспондент «Комуніста» брав участь у радянсько-фінській війні. Опублікував у журналах низку «Фінських новел».

Під час німецько-радянської війни працював в армійській газеті «За честь Батьківщини», писав нариси і оповідання. Мав військові звання старшого політрука, капітана, майора. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (21 січня 1943; 4 жовтня 1943), медалями «За бойові заслуги» (31 серпня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945). У 1944—1945 роках перебував на Закарпатті.

Помер у Києві 18 липня 1973 року.

Творчість Писав українською і російською мовами. У творчому спадку: Збірка оповідань і нарисів «Ріки шумлять» (1946); Літературний запис розповіді Євгена Патона «Спогади Патона: Документальна повість» (1954, російською мовою); Збірка оповідань та нарисів «Розповіді моїх друзів» (1959); Збірка оповідань «На світі варто жити» (1962, російською мовою); Збірка оповідань «Вітри різних широт» (1964, російською мовою); Роман-дилогія «Не зречуся!» (книги 1–2, 1971—1974, російською мовою); п'єси «Зелена ракета» (1946); «Юліус Фучик» (1949; у редакції 1951 року — «Прага залишається моєю»; поставлена у понад 70 театрах Радянського Союзу і десятках театрів за кордономБуряківський Юрій Олександрович / Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Фонд № 934.: Київським українським драматичним театром імені Івана Франка, 1950; Театром Радянської армії Одеського військового округу, 1951, Сталінська премія, 1952; Празьким національним театром, 1951; Театром «Берлінер ансамбль», 1951); «Дім з двома антенами» («Спрага», 1965); «Ніч перед чудом» (1968—1973); «Її перший крок» («Година пік», 1970). Автор кіносценарію до фільму «Світ, повернутий до сонця» (1964, Українська студія хронікально-документальних фільмів).

Переклав п'єсу Самуїла Альошина «Все залишається людям».

Виноски

Примітки

Література

І. М. Давидова. Буряківський Юрій Олександрович // ; Буряківський Юрій Олександрович // ;