Олексій Олексійович Насєдкін (, місто Москва, тепер Російська Федерація — розстріляний , Москва) — радянський діяч органів держбезпеки, начальник УНКВС по Смоленській області, народний комісар внутрішніх справ Білоруської РСР. Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1938).

Біографія Народився в родині робітника москательної фабрики в місті Москві (за іншими даними, в селі Мар'їно Ярославської губернії). У 1910 році закінчив чотирикласне міське училище в Москві.

У червні 1911 — лютому 1913 року — учень електромонтера в кустаря Михайлова в Москві. У лютому 1913 — грудні 1917 року — підручний електромонтера, електромонтер на фабриці Флетчера в Москві.

У січні 1918 — квітні 1919 року — рядовий 3-го запасного полку РСЧА в місті Осташкові.

Член РКП(б) з травня 1918 року.

У 1919 році закінчив курси червоних командирів у Тамбові. У травні 1919 — листопаді 1920 року — кулеметник, командир взводу кулеметної команди курсантського полку 36-ї стрілецької дивізії РСЧА на Південному фронті. У боях був контужений і двічі поранений, був головою осередку РКП(б) Особливого курсантського полку РСЧА.

У грудні 1920 — квітні 1923 року — начальник кулеметної команди 3-го полку частин особливого призначення (ЧОП) у Москві; начальник зв'язку загону особливого призначення Замоскворецького району; начальник полкової кулеметної школи 3-го полку ЧОП у Москві.

З 1923 по 1924 рік навчався в Інституті народного господарства в Москві.

У травні 1923 — червні 1924 року — секретар осередку РКП(б) Держплану СРСР. У липні 1924 — лютому 1926 року — секретар осередку РКП(б) Московської фабрики імені Тельмана тресту «Мострикотаж». У березні 1926 — квітні 1927 року — відповідальний інструктор Хамовницького районного комітету ВКП(б) Москви.

У 1927 році закінчи Московський вечірній електротехнікум.

У органах державної безпеки з 1927 року. У червні — жовтні 1927 року — практикант економічного управління ОДПУ СРСР. У жовтні 1927 — лютому 1930 року — уповноважений 2-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У лютому 1930 — квітні 1931 року — старший уповноважений 2-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У квітні — вересні 1931 року — оперативний уповноважений 1-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У вересні 1931 — лютому 1932 року — тво. помічника начальника 1-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР. У лютому — березні 1932 року — помічник начальника 1-го відділення економічного управління ОДПУ СРСР.

У березні 1932 — липні 1934 року — начальник відділення економічного відділу Повноважного представництва ОДПУ по Московській області. У липні — серпні 1934 року — помічник начальника економічного відділу УДБ УНКВС по Московській області.

У серпні 1934 — червні 1935 року — начальник економічного відділу УДБ УНКВС по Середньо-Волзькому краю.

У червні 1935 — листопаді 1936 року — заступник начальника економічного відділу УДБ УНКВС по Московській області.

У листопаді 1936 — вересні 1937 року — заступник начальника контррозвідувального (3-го) відділу УДБ УНКВС по Московській області.

У вересні — жовтні 1937 року — начальник 3-го відділу УДБ УНКВС по Московській області.

З 20 жовтня 1937 по 22 травня 1938 року — начальник Управління НКВС по Смоленській області.

22 травня — 17 грудня 1938 року — народний комісар внутрішніх справ Білоруської РСР.

Входив до складу особливих трійок, створених за наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 року, брав активну участь в сталінських репресіях.

Заарештований 20 грудня 1938 року. Засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР 25 січня 1940 року до страти. Розстріляний наступного дня. Не реабілітований.

Звання старший лейтенант державної безпеки (26.12.1935) капітан державної безпеки (16.04.1937) майор державної безпеки (20.05.1938)

Нагороди орден Червоної Зірки (11.07.1937) медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (22.02.1938) знак «Почесний працівник ВЧК-ДПУ (XV)» (20.12.1932)

Джерела Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. — М.: Звенья, 1999.