Міркін Семен Захарович

Семен Захарович Міркін (, село Антоновка Черіковського повіту Могильовської губернії, тепер Могильовської області, Республіка Білорусь — розстріляний , Москва) — радянський діяч органів держбезпеки, народний комісар внутрішніх справ Північно-Осетинської АРСР. Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1939).

Біографія Народився в родині шевця-кустаря, батьки пізніше переїхади до Сполучених Штатів Америки. У 1908—1910 роках — учень єврейської початкової школи в селі Антонівці, закінчив два класи.

У березні 1910 — серпні 1911 року — учень кравця в приватній кравецькій майстерні містечка Малятичі Черіковського повіту Могильовської губернії. У вересні 1911 — липні 1914 року — підмайстер в приватній кравецькій майстерні міста Кричева. У серпні 1914 — червні 1915 року — кравець в приватній кравецькій майстерні міста Рославля. У червні 1915 — травні 1917 року — кравець в приватній кравецькій майстерні міста Орла.

У червні — липні 1917 року — рядовий 82-го запасного піхотного полку російської армії. У серпні 1917 — березні 1918 року — рядовий 220-го Скопінського стрілецького полку російської армії.

У квітні — липні 1918 року — кравець в приватній кравецькій майстерні міста Орла.

У липні 1918 — серпні 1919 року — рядовий-кравець Орловських кавалерійських курсів РСЧА. У вересні 1919 — березні 1920 року — рядовий обмундирувальних майстерень 9-ї стрілецької дивізії РСЧА.

Член РКП(б) з листопада 1919 року.

У квітні — грудні 1920 року — слухач партійної школи і Вищих партійних курсів Північно-Кавказького військового округу в місті Ростові-на-Дону.

У січні — травні 1921 року — військовий слідчий реввоєнтрибуналу 31-ї дивізії РСЧА. У червні 1921 — серпні 1922 року — уповноважений по боротьбі з бандитизмом особливого відділу 22-ї стрілецької дивізії РСЧА.

У серпні 1922 — 1923 року — помічник уповноваженого контррозвідувального відділу Повноважного представництва ОДПУ по Південному Сходу. У 1923 — січні 1924 року — уповноважений східного відділу Повноважного представництва ОДПУ по Південному Сходу. З 1923 по 1926 рік перебував у комсомолі.

У січні 1924 — 1925 року — уповноважений східного відділу Адигейського обласного відділу ДПУ. У 1925—1926 роках — начальник відділення обробок, уповноважений контррозвідувального відділу Адигейського обласного відділу ДПУ. У 1926—1927 роках — уповноважений контррозвідувального відділу Адигейського обласного відділу ДПУ. У 1926 році був тво. заступника начальника Адигейського обласного відділу ДПУ.

З 1926 по 1927 рік навчався на вечірньому робітничому факультеті в Краснодарі. У 1927 році був слухачем Вищих курсів ОДПУ.

У травні 1927 — жовтні 1930 року — начальник секретного відділу, начальник контррозвідувального відділу Чечено-Грозненського відділу ДПУ. У жовтні 1930 — жовтні 1931 року — начальник особливого відділу Чеченського обласного відділу ДПУ.

У жовтні 1931 — листопаді 1933 року — начальник Черкеського обласного відділу ДПУ.

У жовтні — грудні 1933 року — заступник начальника політичного відділу Адигейської машинно-тракторної станції по ОДПУ.

У грудні 1933 — липні 1934 року — помічник начальника Північно-Осетинського обласного відділу ДПУ. У липні 1934 — липні 1937 року — заступник начальника УНКВС по Північно-Осетинській АРСР. У липні — серпні 1937 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Північно-Осетинської АРСР.

З 13 серпня 1937 по 21 січня 1939 року — народний комісар внутрішніх справ Північно-Осетинської АРСР. Входив до складу особливої трійки, створеної за наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 року, брав активну участь в сталінських репресіях.

Заарештований у січні 1939 року. Засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР 19 січня 1940 року до страти. Розстріляний через два дні. Не реабілітований.

Звання капітан державної безпеки (31.01.1936)

Нагороди орден Червоної Зірки (19.12.1937) знак «Почесний працівник ВЧК-ДПУ (XV)» (20.12.1932)

Джерела Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник . — М.: Звенья, 1999.