Підсінне — колишнє село, входило до складу Переяслав-Хмельницького району Київської області. Зникло у зв'язку із затопленням Канівського водосховища
З історії
За часів козаччини Підсінне належало до Трахтемирівської сотні Канівського та пізніше Переяславського полку
Є сповідний роспис цього села від 1751 року.
За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 76 хат виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 101
За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 245 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власника бунчукового товариша Федора Гриневича.Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 265
З ліквідацією Київського намісництва, село у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.
У 1880 році Підсінне увійшли у Ковалинську волость (пізніше стала Єрковецькою) Переяславського повіту.
У 1930 році в с. Підсінне був створений колгосп ім. Шевченка. До 1932 року село налічувало 233 двори, де мешкало 1157 чоловік (разом з хутором Кошари).
Загальна кількість померлих під час Голодомору за даними обласного архіву близько 250 чоловік, встановлено поіменно — 39 чоловік.
Починаючи з 13 лютого 1960 року відповідно до рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 83 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі» Підсінне підпорядковувалось Стовп'язькій сільській раді.
3 грудня 1973 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 628 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі деяких районів області» Підсінне опинилося у списку сіл на виключення з облікових даних «у зв'язку з переселенням жителів».
Невдовзі село було затоплено водами Канівським водосховищем. Жителям було надано можливість переселитися на вибір або у місті Переяслав або ж у найближчих селах району. Багато підсіннян зрештою оселилася у селі Дівички, де для цього було створено кілька нових вулиць. Тривалий час нова частина села Дівички також називалась Підсінне.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Посилання