Месапська мова — індоєвропейська мертва мова, різновид іллірійської мови. Носії — племена япігів: мессапи, певкети і давни.
Була поширена на південному сході Апеннінського півострова на території сучасної області Апулії. До початку н. е. була витіснена латинською мовою. Відомо близько 300 написів VI—I ст. до н. е., виконаних в основному месапським алфавітом (схожим на тарентський). Кілька написів зроблені грецьким письмом.
Абетка Література Lomas, Kathryn. “Crossing Boundaries: The Inscribed Votives of Southeast Italy.” Pallas, no. 86, 2011, pp. 311–329. JSTOR, www.jstor.org/stable/43606696. Accessed 15 Apr. 2020. Marchesini, Simona. "Messapico". In: Palaeohispanica: revista sobre lenguas y culturas de la Hispania antigua n. 20 (2020): pp. 495-530. DOI: 10.36707/palaeohispanica.v0i20.378
Messapische Studien. Inschriften mit Kommentar, Skizze einer Laut- und Formenlehre. Von Otto Haas Universitätdozent - Wien. Heidelberg: Carl Winter - Universitätsverlag. 1962.
Посилання
Месапійська цивілізація Археологи знайшли найстарішу карту Західного світу. Telegraph Newspaper Online, November 19, 2005.