Шизотиповий розлад особистості (ШТРО) або просто шизотиповий розлад — психічний розлад, що характеризується , , параноїдною ідейністю, дереалізацією, перехідним психозом з часто незвичайними переконаннями. Особам із даним розладом вкрай важко підтримувати близькі стосунки з людьми, вони уникають створення таких стосунків, головно через суб'єктивне переконання, що їхні близькі негативно до них ставляться. До симптомів розладу також належать своєрідні мовленнєві виверти та чудернацькі стилі одягу. Особи з ШТРО можуть дивно поводитись при спілкуванні: не відповідати або говорити до самого себе.Schacter, Daniel L., Daniel T. Gilbert, and Daniel M. Wegner. Psychology. Worth Publishers, 2010. Print.
Такі хворі часто тлумачать ситуації як чимось дивні або як такі, що мають незвичайне для них значення; серед цих осіб також поширені паранормальні та забобонні вірування. Особи з ШТРО часто звертаються за медичною допомогою з причини тривоги або депресії, а не дійсно наявного розладу особистості. Шизотиповий розлад особистості трапляється в близько 3 % людей і є більш поширеним серед чоловіків.
Хворі на шизотиповий розлад особистості часто зустрічаються серед родичів хворих на шизофренію, однак доказів генетичного походження і спадкового характеру хвороби немає. Травми дитинства і нехтування дітьми виступають очевидними біологічними і соціальними екзогенними факторами, внаслідок яких поступово розвивається соціальна, а згодом і психологічна дезінтеграція особистості.
Термін «шизотиповий» 1956 року вперше використав Шандор Радо як абревіатуру для «шизофренічний фенотип». ШТРО належить до кластеру A розладів особистості («незвичайні, або ексцентричні розлади»).
Примітки