«Коли козаки плачуть» — радянський короткометражний художній фільм 1963 року, за мотивами «Донських оповідань» Михайла Шолохова. Перша і єдина режисерська робота актора Євгена Моргунова.
Сюжет В основі сюжету одне з ранніх оповідань М. Шолохова «Про Колчака, кропиву та інше». Середина 1920-х років. У рідний хутір з міста повертається активістка Настя. З подивом слухають сельчанки її розповідь про новий побут, що прийшов на зміну звичному патріархальному життю. На початку козаки тільки посміювалися, але потім стали помічати, що з кожним днем у них залишається все менше влади у власному будинку. А незабаром їх дружини остаточно збунтувалися і перебралися на іншу сторону Дону в колишні панські стайні. Старі рубаки, які не звикли до повсякденної жіночої роботи, які не вміють прати і готувати, послали до втікачок парламентера. Ті оцінили його промову недостатньо поважною і відшмагали невдалого посланця кропивою.
У ролях
Емма Цесарська — Дар'я Ірина Мурзаєва — Парасковія Зоя Василькова — Уляна Тетяна Забродіна — Дуняша А. Андрєєва — Настя Олександр Гречаний — Федот Пантелійович (озвучує Юрій Саранцев) Микола Горлов — Стешко Георгій Светлані — Сашко Володимир Ємельянов — суддя Інга Будкевич — тітка Марина Віктор Маркін — Прокіп Елеонора Шашкова — епізод Анатолій Алексєєв — епізод Володимир Тягушев — епізод Карина Шмаринова — молода козачка Катерина Крупенникова — епізод
Знімальна група
Автор сценарію і режисер-постановник: Євген Моргунов Оператори: Леонід Косматов, Ігор Лукшин, Олександр Панасюк Художник: Володимир Камський Композитор: Іван Дзержинський Костюми: В. Кочеткова Звукооператори: Борис Венгеровський, В. Ішунінов, Б. Костельцев Редактор: О. Хомяков Текст пісень: Леонід Куксо Монтаж: Т. Бурмістрова Директора картини: М. Сліозберг, С. Чепур
Посилання