Ефі́к — народ на півдні Нігерії.
Територія проживання, мова і релігія
Часто розглядається як субетнічна група в складі народу ібібіо.
Населяють територію від нижньої течії річки Крос (штат Крос-Ривер) до прикордонних районів Камеруну.
Чисельність — 500 тис. осіб.
Розмовляють одним з діалектів мови ібібіо, що став літературною мовою.
Додержуються традиційних вірувань (культ предків і сил природи), частина ефік — християни.
Господарство і культура
Ефік займаються землеробством (ямс, маніок), торгівлею, риболовством.
Розвинуті ремесла — різьбярство на дереві, чеканка, вишивання бісером.
Головне місто ефік — Калабар, впродовж довгого періоду лишався величезним осередком работоргівлі у Гвінейській затоці.
Основа соціальної організації — сільська община. Велику роль відіграють релігійні таємні союзи.
У ефік розвинутий танцювальний (діють традиційні танцювальні, окремо чоловічі і жіночі, спілки, напр. Ебанг, Екпо, Еконґ тощо) і усний фольклор (казки і перекази).
Джерела і посилання
Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. (стаття «Ибибио») Африканські студії Університету Мінесоти — ефік
Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Нігерії Різдво у Калабарі // «Під лимонним деревом» (Under the Lemon Tree), приватний сайт історій про Західну Африку Бенжаміна Медісона (Benjamin Madison)
Література
Исмагилова Р. Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая характеристика., М., 1963