Гребінці — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Куликівської селищної громади.
Назва У 1989 р. назву села Гребенці було змінено на одну літеру.
Розташування Село Гребінці () належало до Жовківського повіту, знаходилося за 15 км від Львова. Село сформувалось на території південно-східного Розточчя. На захід від села знаходяться село Надичі, Куликів. На схід — Віднів, Сулимів, на південь — Нове Село, Стронятин.
Історія
Перша письмова згадка про Гребінці (Гребенці) датується 1515 р.(1444?). Кількість родин по роках: 1715 р.-37 родин, 1733 р. -64, 1744 р. — 62, 1760 р. — 64.
Під час російської окупації в листопаді 1914 р. за допомогою волинського архієпископа Євлогія громада Гребінців приєдналася до російського православ'я.
У 1924 р. існувала власна дерев'яна 2-ох класна школа з укр.мовою навчання. Будова мала 2 кімнати. У 1930 р. існувала читальня ім. Качковського, яка мала власну хату. В її бібліотеці було 30 книжок і дві підшивки часописів. У 1931 р. населення Гребінців становило 596 чол. У 1937 р. на місцевій сировині працювали рафінерії-олійні.
Сучасність В селі існує дерев'яна церква св. Миколи 1889, яку використовують вірні Української Православної Церкви Київського Патрірхату (85 % населення сіл Гребінці і Надичі). Попередня дерев'яна церква, яка користувалася привілеєм, наданим королевичем Костянтіном Собеським 25 червня 1712 р. для священика Якова Тарановського, була збудована коштом громади на місці давнішої 1734 р. Це була тризубна трибанна будівля, зведена з соснових брусів на дубових стендарах. В 1889 р. замість неї побудовано новий дерев'яний храм.
Також парафіянами церкви на місці старої дерев'яної збудована мурована каплиця в честь 2000-ліття Різдва Христового. Між селами Гребінці і Надичі знаходиться маленька дерев'яна капличка, яка побудована біля джерела.
Поштовий індекс — 80362.
До числа культурних об'єктів відноситься школа І-ІІ ст., бібліотека і клуб «Просвіта».
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська41399.76%білоруська10.24%Усього414100%
Бібліографія Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.
Примітки