Андрій Іванович Гуменю́к (, Левківка — 21 березня 1982, Київ) — український радянський музикознавець і фольклорист, педагог. Доктор мистецтвознавства з 1969 року, професор з 1976 року. Член Спілки композиторів України з 1958 рокуЕнциклопедія сучасної України.
Життєпис
Народився року в селі Левківці (тепер Погребищенський район Вінницької області, Україна). Брав участь у Другій світовій війні.
1949 року закінчив Київську консерваторію (клас хорового диригування Г. Верьовки). У 1952—1971 роках працював в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології АН УРСР, у 1971—1982 роках — у Київському інституті культури завідувач кафедри народного хорового співу. Водночас від 1954 року — співробітник газет «Радянське мистецтво», «Радянська культура» та інших.
Помер у 65-річному віці в Києві 21 березня 1982 року. Похований разом із родиною (зокрема кінознавцем Костянтином Теплицьким) на Байковому кладовищі (північна частина ділянки № 33, ).
Праці Вивчав українське народне мистецтвово (зокрема хореографію), народні музичні інструменти. Автор вступних статей до 6-ти томів із серії «Українська народна творчість» (Київ, 1961—1972) та інше. Серед праць: Український народний хор. К., 1955; 1969; Українські народні танці (мелодії). К., 1955; Українські народні музичні інструменти, інструментальні ансамблі та оркестри. К., 1959; Українські народні танці. К., 1962; 1969 (у співавторстві); Иван Скляр. Москва, 1962; Народне хореографічне мистецтво України. К., 1963; Українські народні музичні інструменти. К., 1967; Хрестоматія пісень для народного хору. К., 1973; Обряди і музичне мистецтво. К., 1976.
Примітки
Література
Посилання