Станісла́в Микола́йович За́йцев ( , Одеса) — український художник театру. Заслужений художник України (2006). Член Національної спілки художників України (1977). Лауреат Премії імені Федора Нірода в галузі сценографічного мистецтва НСТДУ (2019).Премія імені Федора Нірода в галузі сценографічного мистецтва nstdu.com.ua
Загальні відомості 1972 — закінчив Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (викладач М. Азізян).
1972—1975 — художник-постановник у Ленконцерті.
1984—1991 — головний художник Одеського театру юного глядача.
1991—1998 — головний художник Одеського українського музично-драматичного театру ім. В. Василька.
З 1998 — головний художник Одеського театру музичної комедії ім. М. Водяного.
Запрошувався як художник-постановник вистав у театри Хабаровська, Пензи, Оренбурга, Алмати, Сімферополя, Миколаєва та ін.
Оформлення вистав Одеський український музично-драматичний театр ім. В. Василька 1979 — «Жорстокі ігри» О. Арбузова 1988 — «За двома зайцями» М. Старицького 1993 — «Сини Адама» В. Василька за О. Кобилянською 2000 — «Сон літньої ночі» В. Шекспіра 2008 — «Кар'єра» за Б. Брехтом Одеський театр музичної комедії ім. М. Водяного 2002 — «Дон Сезар де Базан» Є. Ульяновського 2003 — «Мишоловка» О. Журбіна 2005 — «Одеса-мама» С. Колмановського 2007 — «Жирофле-Жирофля» Ш. Лекока 2008 — «Кажан» Йоганна Штрауса Одеський театр юного глядача 1985 «Кицьчин дім» С. Маршака
Родина Батько — Зайцев Микола Васильович, театральний діяч, режисер, педагог.
Мати — Пенчковська Антоніна Миколаївна, актриса Одеського російського драматичного театру.
Дружина — Федорова Ніна Володимирівна, керамістка, член спілки художників СРСР.
Примітки
Джерела Остался кисти взмах на сцене… // Независимая газета Юг Подари себе счастье, если умеешь // Вечерняя Одесса Театр-мир и мир-театр / Федченко Л. // ОВ. 1995, 9 августа Преданный театру / Бродавко Р. // ОВ. 2006, 30 мая