Ієліміт — рідкісний мінерал, природна форма сульфоалюмінату кальцію, Са4(AlO2)6SO3. Умовно належить до групи содаліту. Свою назву він отримав від гори в басейні Хатрурім на захід від Мертвого моря — Гар Яелім, де його вперше знайшла Шуламіт Ґросс (1984). Зафіксований також в базальтовому кар'єрі в австрійському районі Радкерсбург (Штирія). Також виявлений у продуктах горіння вугільних відвалів.
Мінерал має кубічну сингонію та розмір елементарної комірки 1,8392 нм, його легко виявляють та кількісно визначають у сумішах методом порошкової рентгенівської дифракції.H F W Taylor, Cement Chemistry, Academic Press, 1990, , pp 51-54
Утворення в цементі Мінерал ієліміт також відомий під назвою «сполука Клейна», на честь Олександра Клейна з Каліфорнійського університету (Берклі), який експериментував із сульфоалюмінатними цементами 1960 року, хоча вперше його описала у 1957 році Рагозіна.G C Bye, Portland Cement 2nd Ed, Thomas Telford, 1999, , p 206 Синтетичний яліміт найчастіше зустрічається як складова сульфоалюмінатних цементів.P C Hewlett (Ed), Lea's Chemistry of Cement and Concrete, 4th Ed, Arnold, 1998, , pp 447—449 Також періодично трапляється в портландцементах.A E Moore, Cement Technology, 7 (1976) pp 85, 134 При гідратації в присутності іонів кальцію та сульфат-йонів він утворює нерозчинний волокнистий мінерал еттрингіт, який забезпечує міцність у сульфоалюмінатних бетонах та/або моносульфоалюмінат та гідроксид алюмінію.
Синтетичний аналог ієліміту утворюється при нагріванні тонкозернистого глинозему, карбонату кальцію та сульфату кальцію до температури 1100—1300 °C, переважно у присутності невеликих кількостей флюсових матеріалів, таких як Fe2O3. При нагріванні вище 1350 °C ієліміт починає розкладатися на трикальцію алюмінат, оксид кальцію, діоксид сірки та кисень.
Див. також Список мінералів
Примітки
Посилання www.mindat.org webmineral.com www.mineralienatlas.de