Забайкальський край

Забайка́льський край () — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.

Адміністративний центр — Чита.

Утворений 1 березня 2008 р. в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу.

Географія

Географічне положення Край займає південний схід Східного Сибіру, який частіше іменують Забайкаллям.

Площа Забайкальського краю становить 431,8 тис. км², що трохи менше площі таких держав (окремо), як Швеція, Марокко, Узбекистан, але більш ніж Японія, Італія або ФРН.

Межує з Амурською і Іркутською областями, республіками Бурятія і Якутія, має зовнішній кордон з Китаєм і Монголією.

Гідрографія Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хілок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).

Природа Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.

Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.

При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.

Біосферні заповідники Забайкальський край, завдячуючи особливій біосферній значущістю його природних комплексів, має два державні біосферні заповідники — Сохондінський і Даурський. Території відносяться до IX міжнародної категорії. Тут зберігаються особливі умови проживання або зростання рідкісних або унікальних видів рослин і тварин.

На півночі краю передбачається створити Кодарський національний парк, в периферійній частині басейну озера Байкал — Чикойський національний парк. У травні 1999 р. створений національний парк Алханай в Агінському Бурятському автономному окрузі. Вивчаються можливості створення Саханайського і Адун-Челонського національних парків. По міжнародній класифікації національні парки відносяться до ХІ категорії і є для більшості країн, що володіють можливостями для виділення і збереження таких територій, іноді основним засобом економічного розвитку.

Корисні копалини Промислові запаси заліза, вугілля, молібдену, вольфраму, золота, свинцю, цинку, флюориту, будівельних матеріалів. Крупні родовища — Удоканське мідне, Бугдаїнське молібденове, Ново-Широкінське золотополіметалічне, розвідані 16 поліметалічних родовищ (Спаське, Октябрське, Сєверо-Акатуєвське, Савінське 5, Трьохсвятительське і ін).

У кінці 1950-х — середині 1960-х років на території краю були розвідані Удоканське родовище міді, Бугдаїнське і Жірекенське родовища молібдену, Спокойнінське, Орловське і Етикинське рідкометальне, унікальне Стрельцовське родовище урану. Останнє стало сировинною базою для будівництва крупного Приаргунського гірничо-хімічного комбінату і міста Краснокаменська. У 1950-х роках завершена розвідка унікальної за якістю сировини Усуглинського, а також найбільшого в Забайкаллі Гарсонуйського родовищ флюориту.

Уранові родовища У вересні 2006 — ВАТ «ТВЕЛ» отримало право на розробку уранових родовищ Аргунське і Жерлове 8 лютого 2007 — ВАТ «Техснабекспорт» виграло конкурс на розробку уранових родовищ Березове і Горне.

Запаси на Березовому родовищі по категорії С2 становлять 3,05 млн т руди і 3481 т урану при середньому вмісті урану в руді 0,114 %. При цьому прогнозні ресурси урану по категорії Р1 становлять 500 т. Запаси Горного родовища по категорії С1 становлять 394 тис. т руди і 1087 т урану, по С2 — 1,77 млн т руди і 4226 т урану. Прогнозні ресурси родовища категорії Р1 становлять 4800 т урану. Запаси Оловського родовища по категорії В+С1 становлять 14,61 млн т руди і 11 898 т урану.

Історія

Утворення Забайкальського краю Попередня робота по об'єднанню Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу була почата на рівні влади регіонів в квітні 2006 року. Губернатор Читинської області Равіль Геніатулін, голова адміністрації АБАО Баїр Жамсуєв, глави регіональних парламентів Анатолій Романов і Даши Дугаров поводилися з листом до Президента Росії Володимира Путіна, і 17 листопада 2006 року він підтримав цю ініціативуhttps://web.archive.org/web/20120218185153/http://www.gazeta.ru/news/lenta/2006/11/17/n_1005441.shtml Газета.ру.

Референдум про об'єднання відбувся 11 березня 2007 року. У Читинській області відповіли «Так» на питання: «Чи згодні ви, щоб Читинська область і Агінський Бурятський автономний округ об'єдналися в новий суб'єкт Російської Федерації — Забайкальський край, у складі якого Агінський Бурятський автономний округ буде адміністративно-територіальною одиницею з особливим статусом, визначуваним статутом краю відповідно до законодавства Російської Федерації?» 90,29 % (535 045 виборців), проти висловилося 8,89 % (52 698). У референдумі взяло участь 72,82 % виборців Читинської області Виборча комісія Читинської області, Результати референдуму . У Агінському Бурятському автономному окрузі за об'єднання висловилося 94 % (38 814 виборців), проти — 5,16 % (2 129 виборців), у референдумі взяло участь 82,95 % виборців округу Виборча комісія Агінського Бурятського автономного округу, Результати референдуму .

23 липня 2007 року Президент Росії Володимир Путін підписав федеральний конституційний закон «О утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта Російської Федерації в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу», прийнятий Державною Думою 5 липня 2007 р. і схвалений Радою Федерації 11 липня 2007 р.

12 жовтня 2008 р. будуть проведені вибори депутатів Законодавчих зборів Забайкальського краю першого скликання.

5 лютого 2008 року, депутатами Читинської обласної думи і Агінської окружної Думи був вибраний перший губернатор Забайкальського краю — Равіль Геніатулін.

Населення

Загальні характеристики Чисельність населення краю — 983 838 осіб (2025) Щільність населення — 2,28 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення — 70,43 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −1,9 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 11,8 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 13,7 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,483 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 66,82 (чоловіки — 62,28; жінки — 71,54) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1087 (2017)

Етнічний склад населення +Етнічний склад населення Забайкальського краюЕтнос200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни 1 037 502 90,0 977 499 89,9 790 207 89,2Буряти 70 457 6,1 73 941 6,8 65 590 7,4Вірмени 3 594 0,3 3 943 0,4 2 651 0,3Татари 8 159 0,7 5 857 0,5 2 489 0,3Інші 32 941 2,9 25 886 2,4 24 711 2,8Не вказали етнос 2 693 – 19 981 – 118 477 –

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 2021 рік Забайкальський край поділяється на 4 міських округи, 2 муніципальні округи та 31 муніципальний район: +№п/пРайон, округ, міський округПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2021)Адміністративний центрПоселенняНаселеніпункти 1 Агінський район 6071,04 17694 18687 16322 Агінське 13 27 2 Акшинський район 7434,83 12080 10682 8740 Акша 12 15 3 Александрово-Заводський район 7132,29 10844 8726 6909 Александровський Завод 13 27 4 Балейський район 4910,91 24517 20500 16964 Балей 10 32 5 Борзинський район 8848,42 56683 51647 46731 Борзя 17 26 6 Газімуро-Заводський район 14423,18 9578 9407 8356 Газімурський Завод 9 30 7 Дульдургинський район 7185,72 15316 15350 14152 Дульдурга 10 25 8 Забайкальський район 5253,65 20343 20485 20962 Забайкальськ 8 11 9 Калганський район 3232,60 10246 8771 7170 Калга 11 16 10 Каримський район 8005,35 37920 37161 34260 Каримське 13 28 11 Киринський район 16048,29 16016 13650 11712 Кира 14 21 12 Краснокаменський район 5327,57 65907 64597 57428 Краснокаменськ 10 14 13 Красночикойський район 28295,48 21576 19453 17376 Красний Чикой 15 48 14 Могойтуйський район 6269,46 27386 27463 25089 Могойтуй 15 39 15 Могочинський район 25322,86 27225 25508 23611 Могоча 7 32 16 Нерчинський район 5435,26 30694 28455 26665 Нерчинськ 15 36 17 Нерчинсько-Заводський район 9032,03 12556 10782 8798 Нерчинський Завод 14 24 18 Олов'яннинський район 6086,78 49426 43494 34256 Олов'янна 19 40 19 Ононський район 5994,18 13614 11199 9119 Нижній Цасучей 11 23 20 Петровськ-Забайкальський район 8958,05 21110 19351 16565 Петровськ-Забайкальський 13 28 21 Стрітенський район 15739,45 27524 23311 20875 Стрітенськ 14 44 22 Тунгіро-Ольокминський район 42859,40 1643 1432 1328 Тупик 2 5 23 Тунгокоченський район 51448,43 14207 12685 11057 Верх-Усуглі 7 17 24 Ульотівський район 16166,66 21337 18946 17920 Ульоти 10 25 25 Хілоцький район 14831,65 33434 31760 27260 Хілок 12 32 26 Чернишевський район 12940,72 38146 35019 31763 Чернишевськ 18 41 27 Читинський район 15708,00 62221 64642 65987 Чита 23 60 28 Шелопугінський район 4364,55 9773 8369 6443 Шелопугіно 8 25 29 Шилкинський район 6074,09 47453 43194 38291 Шилка 14 43 1 Каларський округ 56691,80 9785 9051 7587 Нова Чара - 9 2 Приаргунський округ 5185,60 26959 21831 18921 Приаргунськ - 31 1 Агінський міський округ 65,00 11817 15667 18392 Агінське - 2 2 Горненський міський округ 6,20 9761 12341 9979 Горний - 1 3 Петровськ-Забайкальський міський округ 300,00 21164 18549 15626 Петровськ-Забайкальський - 1 4 Читинський міський округ 534,00 316643 324444 350861 Чита - 1+

Найчисельніші населені пункти +№Населений пункт200220102021 1 Чита 316 643 324 444 350 861 2 Краснокаменськ 55 920 55 666 51 451 3 Борзя 31 460 31 379 29 387 4 Агінське 11 717 15 596 18 335 5 Петровськ-Забайкальський 21 164 18 549 15 626 6 Нерчинськ 15 748 14 959 14 648 7 Забайкальськ 10 210 11 769 13 293 8 Могоча 13 282 13 258 12 992 9 Чернишевськ 13 031 13 359 12 834 10 Каримське 12 440 13 037 12 771 11 Шилка 14 748 13 947 12 339 12 Шерлова Гора 14 623 12 489 11 592 13 Первомайський 13 098 12 154 11 343 14 Могойтуй 8 586 10 231 10 738 15 Балей 14 797 12 533 10 630 16 Хілок 11 152 11 539 10 320 17 Атамановка 9 463 10 381 10 148 18 Новокручинінський 9 817 10 166 10 075+Найчисельніші населені пункти Забайкальського краю

Джерела

Література

Посилання

Читинська обласна адміністрація. Офіційний сайт Читинська обласна Дума. Офіційний сайт Офіційний сайт Агінського Бурятського автономного округу