Петро Іванович Арєшкін (1 січня 1911, Дмитрієвка — д/н) — український радянський архітектор.
Біографія Народився 1 січня 1911 року в селі Дмитрієвці (тепер Рязанська область, Росія). 1941 року закінчив Московський архітектурний інститут. Працював в Харкові.
Архітектурні споруди Залізничні вокзали в Кременчуку (1945) та Ромодані (1946); В Харкові: Житловий комплекс з магазинами (квартал) на майдані Конституції № 2, 4 («Будинок зі шпилем», 1954—1967); Будівля Медичного інститута по проспекту Науки № 4 (1952, переробка проєкту Віктора Естровича 1937 року, у співавторстві з Г. Д. Орєховою); Комплекс будівель Фізико-технічного інституту низьких температур імені Бориса Вєркіна НАН України по проспекту Науки № 47 (1961—1964, у співавторстві з Вадимом Васильєвим та Еріком Черкасовим). Інститут монокристалів (1954); художні майстерні (1955); закритий плавальний басейн «Спартак» (1967—1968, вулиця Клочківська № 43/47, нині — «Акварена»). Будував також у Волгограді та інших містах.
Містобудівні проєкти Проєкт забудови зони «Б» житлового масиву Селекційної станції — на південь від вулиці Танкопія (1950-ті, у співавторстві з Г. Б. Кесслером, Юрієм Плаксієвом).Галерея робітЗалізнична станція КременчукСтанція РомоданБасейн «Спартак»Площа Тевелєва, № 2—4
Примітки
Література