Кла́вдія Олекса́ндрівна Улуг-заде́ (також Кла́вдія Улогзода́, , , до шлюбу Благовещенська / , ; *, Ашгабат — , Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — радянська таджицька фольклористка, перекладачка і письменниця.
З життєпису
Походить з маленької родини.
Закінчила факультет сходознавства Середньозійського університету (Ташкент, 1930).
Під час навчання познайомилася з таджицьким письменником Сатимом Улуг-заде, з яким згодом побралась, мали в шлюбі 2-х синів.
Працювала редакторкою, зокрема в партійних ідеологічних часописах Таджицької РСР, на кшталт «Рохи Ленини» («Ленінський шлях»), також перекладачкою в Народному комісаріаті (уряді) Радянського Союзу.
Як фольклористка відома, перш за все, перекладами на російську таджицького народного гумору, а також таджицьких народних казок, причому цей переклад вважається класичним, витримав багато перевидань.
Є авторкою дитячих книг: «Salom, boychechak», «Muqim Kulol» (обидві — 1961), «Muqim va Savsan» (1965).
Від 1945 року К. О. Улугзода — членкиня Спілки письменників СРСР.
Див. також Сатим Улуг-заде
Джерело-посилання Улуг-заде Клавдія Олександрівна на Електронна Таджицька енциклопедія