Шарлотта Бірх-Пфейфер (; 23 червня 1800, Штутгарт — 25 серпня 1868, Берлін)  — німецька актриса і драматична письменниця, режисерка та авторка понад 100 вистав і лібрето.

Життєпис Шарлотта Пфейфер народилася 23 червня 1800 року в місті Штутгарт в родині чиновника Фердинанда Фрідріха і Джоан Пфейфер. ЇЇ батько був засуджений у Відні в 1805 році до тривалого ув'язнення у за явні пронімецькі настрої, однак, вже наступного року, на особисте прохання баварського короля Максиміліана I, був відпущений на свободу, після чого родина Пфейерів переїхала до Мюнхена.

У тринадцятирічному віці вона вступила на придворну сцену і розвинула свій талант під керівництвом Цуккаріні. Успішно виступаючи в ролях трагічних коханок у Мюнхені та своїх артистичних подорожах Німеччиною мала значну підтримку глядачів.

У 1825 році Шарлотта Бірх-Пфейфер одружилась з доктором Крістіаном Бірхом — автором біографічного твору «Ludwig Philipp der Erste, der König Franzosen» (3-й том, Штутгарт, 1841—1843; 3-тє вид. 1851).

Потім, уклавши договір з театром Ан дер Він, який очолював , вона здійснила цілий ряд артистичних поїздок і гастролювала в Амстердамі, Будапешті та Санкт-Петербурзі.

У 1837 році Шарлотта Бірх-Пфейфер взяла на себе управління цюрихським театром Stadttheater, маючи намір разом із Зейдельманом зробити його «школою-розсадником» для німецької сцени загалом.

У 1843 році Шарлотта Бірх-Пфейфер залишила Цюрих і після гастрольного туру містами Німеччини отримала в 1844 році запрошення на королівське сцену в Берліні, і залишалася в столиці до самої кончини 25 серпня 1868 року.

24 лютого 2013 року в Театрі Сток у Цюриху Шарлотті Бірх-Пфайфер була присвячена вистава про її життя Бірзи-Пфайффера.

Наприкінці XIX — на початку XX століття на сторінках «Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона» про неї були написані такі рядки:У своїх драматичних творах, здебільшого сентиментального характеру, вона з великим умінням пристосувалась до смаків публіки і продемонструвала ефективне знайомство зі сценічними ефектами. З її вистав удостоїлися хорошого прийому «Pfefferrosel» (Відень, 1833); «Hinko», що мала прем'єру в 1828 році; «Die Günstlinge», «Der Glö ckner von Notre Dame» (за «Notre-Dame de Paris» Віктора Гюго); «Rubens in Madrid» (Цюрих, 1839); «Dorf und Stadt» (1848, за «Frau Proffessorin» Ауербаха); «Die Marquise von Vilette» (1845); Б. випробувала свої сили і в сфері опери та роману. Чимало її вистав і тепер приваблюють публіку.«Gesammelte dramatischen Werke», що були написані письменницею, надрукували 23-ма томами (Лейпциг, 1863—1880), її «Gesammelte Novellen und Erzählungen» видані трьома томами (Лейпциг, 1862—1865).

Її донька Вільгельміна фон Гіллерн також здобула популярність на літературному терені, як авторка романів.

Бібліографія

Інтерпретації драматичних творів

Anna von Österreich (nach Alexandre Dumas) Dorf und Stadt (nach Бертольд Auerbachs Die Frau Professorin) Der Glöckner von Notre Dame (nach Victor Hugo) Die Grille (nach George Sand) Herma oder der Sohn der Rache (nach Carl Franz van der Veldes Der böhmische Mägdekrieg). Der Herr Studiosus (nach Levin Schücking) Hinko (nach Ludwig Storchs Freiknecht) Mutter und Sohn (nach Fredrika Bremer «Die Nachbarn»), 1844 Nacht und Morgen (nach Edward Bulwer-Lytton, 1. Baron Lytton) Pfeffer-Rösel oder die Frankfurter Messe (nach Wilhelm Asmus Dörings Sonnenberg). Steffen Langer aus Glogau oder Der holländische Kamin Die Waise aus Lowood (nach Charlotte Brontë) Die Frau in Weiß (nach Wilkie Collins)

Власні вистави

Der Goldbauer Iffland In der Heimat Kind des Glücks Der Leiermann und sein Pflegekind Thomas Thyrnau Wie man Häuser baut

Лібрето

Die Großfürstin' (Musik: Friedrich von Flotow) La Réole. Oper in 3 Akten (Musik: Gustav Schmitt) Santa Chiara. Romantische Oper (Musik: Herzog Ernst II.)

Оповідання

Die Hand des Herrn Metta, Sophronia und Eugenia Trudchen Der Rubin Die todte Braut und die erste Liebe

Примітки