Іва́н Павлович Ребро́в () ім'я при народженні Ганс Рольф Ріпперт (; 31 липня 1931, Берлін-Шпандау — 27 лютого 2008, Франкфурт) — німецький співак з унікальним діапазоном голосу в 4,5 октав (від сопрано до баса). Виконував крім класичного оперного репертуару також козацькі та російські пісні і романси, народні пісні багатьох інших європейських народів, літургії.

Життя Іван Павлович Ребров (Ганс-Рольф Ріпперт) народився в районі Берліна Шпандау в родині німецького інженера Пауля Ріпперта. Його батько за походженням був наполовину євреєм (прізвище бабусі по батьківській лінії було Вайнберг), який свого часу емігрував у Німеччину з Російської імперії. Вважається, що мати співака Луіза Фенске (Luise Fenske, нар 1896 в Бромбергу), теж мала російські коріння і була доброю знайомою Федора Шаляпіна.

У час нацистської диктатури та переслідування євреїв родина Івана Реброва емігрувала. В еміграції батьки розлучилися і Ганс повернулася до Німеччини з матір'ю лише в 1953 році. Шкільні роки майбутній співак провів в місті Галле, де навчався в місцевій гімназії, жив в інтернаті і співав у міському хорі. Також жив у юні роки у Оффенбургу, Верхньому Таунусі та на грецькому острові Скопелос.

Навчався співу в Державній вищій школі музики в Гамбурзі (1953—1959) як лауреат стипендії Фулбрайта. Був учнєм професора Адольфа Дітеля, який сформував з Ріпперта інтерпретатора східноєвропейського пісенного репертуару; також брав уроки у відомого американського баса українського походження Олександра Кіпніса (нар. 1891 в Житомирі). Вокальним взірцем для себе тоді вважав соліста-баса Великого Театру у Москві. Тамо ж у консерваторії він брав уроки акторської майстерності. У 1954 році молодого співака прийняли до Чорноморського козачого хору, яким керував на той час Андрій Іванович Шолух (1895—1979). Як потім згадував співак у своїх нечисленних інтерв'ю, саме Шолух запропонував йому ідею «русифікувати» ім'я та прізвище, узяти сценічний псевдонім «Ребров», переклавши російською прізвище та ім'я його батька Пауля Ріпперта (нім. die Rippe — 'ребро') як «Ребров», а Ганс (повна форма Йоганн, Johannes) це «Іван», зауваживши: «Іване Павловичу, якщо хочеш зробити кар'єру з російськими піснями, — співай тільки російською!». У 1958 році він переміг в інститутському конкурсі співу.

Ріпперт був добре знайомим з козаками Уральського козачого хору. Але особливі стосунки у нього склалися з Хором Донських Козаків під керуванням Сергія Олексійовича Жарова (Serge Jaroff, 1897—1985). Саме від них він перейняв багато вокальних прийомів, відточуючи свою вокальну майстерність та уміння брати як найвищі ноти (фа-соль другої октави) і гранично низькі, властиві російським басам-октавістам (ля-соль-фа контроктави). Перемігши на конкурсі молодих талантів в Мюнхені, Ребров отримав трирічний контракт на роботу в Гельзінкирхенському оперному театрі, де з успіхом виконував партії Дона Базіліо, Короля Генріха, Бориса Годунова та багато інших. Великим успіхом увінчалися його виступи і в Франкфурті-на-Майні. Проте оперна кар'єра Івана Реброва, про яку співак так мріяв, на жаль, не склалася: у листопаді 1967 року на одному з показів оперети Жака Оффенбаха «Орфей спускається в пекло» він порвав ахіллове сухожилля, і лікарі прописали йому повний спокій. В період вимушеного простою співак записав платівку з декількома російськими піснями, серед них була і «Легенда про дванадцятьох розбійників», яка на початку 1968 року прозвучала на радіо в одній музичній передачі. Миттєво посипалися сотні листів з проханням розповісти про співака з таким унікальним голосом. Восени того ж року банкір Ротшильд, у пошуках головного героя для постановки мюзиклу «Тевьє з Анатівки» («Скрипаль на даху») за повістю Шолом-Алейхема, зупинив свій вибір на Реброві, що стало поворотним етапом в його кар'єрі. У Парижі в театрі Маріньї на Елісейських полях французька версія цього мюзиклу з Ребровим у партії Тевьє-молочника витримала більше ніж 1400 вистав. З цього почалися незабутні світові турне Реброва з російським репертуаром у супроводі ансамблів «Чайка» та «Трійка».

Щороку співак давав до 300 концертів. Вільно володіючи п'ятьма мовами, у тому числі і російською, Ребров поширював і популяризував російські пісні і романси в багатьох країнах. Тричі співак відвідував Радянський Союз, двічі — неофіційно, туристом на початку 1970-х років, а весною 1989 року на запрошення Михайла Горбачова відбувся перший сольний концерт Реброва в Москві в Палаці Спорту «Динамо» у супроводі Оркестру народних інструментів ім. Н. П. Осипова.

З 1975 року Ребров жив поперемінно то у власному замку в Німеччині в районі Таунусських гір, то на власній віллі на грецькому острові Скопелос в Егейському морі. В 1991 році співакові було надане звання Почесного громадянина цього острова. У Німеччині в 1985 році Ребров був нагороджений орденом «За заслуги перед Федеральною Республікою Німеччина». За свою кар'єру співак записав 49 золотих та один платиновий диск, провів безліч шоу на німецькому телебаченні, знявся у ряді фільмів. Незважаючи на здоров'я (діабет та проблеми з серцем), що погіршувалося, Іван Ребров до останніх днів продовжував давати концерти, виступав в концертних залах і церквах, все більше віддаючи перевагу духовним кантатам і аріям, був гостем багатьох телепередач. Свій останній концерт він дав у Віденській Вотівкирсі в грудні 2007 року.

І хоча багатьох іноземців шокував його імідж «Російського ведмедя» — в незмінній хутряній шапці, соболиній шубі та вишитій косоворотці, Реброва дуже любили в Німеччині та Західній Європі. «Всією душею я росіянин, моє серце належить Росії!» — говорив співак в своїх нечисленних інтерв'ю.

В січні 2008 року Івана Реброва не стало. Співак заповів після кремації його попіл розвіяли над Егейським морем, яке він так любив, але в квітні 2008 року урна з його прахом безслідно зникла.

Особисте життя Іван Ребров був геєм.

Спадщина Іван Ребров випустив 50 золотих дисків, з яких 36 присвячені російському фольклору.

Платівки

1968 Folk Songs from Old Russia (Volksweisen aus dem alten Russland) Folk Songs from Old Russia Volume II (Volksweisen aus dem alten Russland 2) Original russische Liebeslieder Na Sdarowje Slawische Seele (Compilation album shared with Tatjana Ivanow & Dunja Rajter)

1969 Beim Klang der Balalaika,Au son des Balalaikas (French version of Beim Klang der Balalaika) Abendglocken (Compilation) Russische Weihnacht mit Ivan Rebroff A Russian Christmas Un Violon sur le toit (французская версия мюзикла «Скрипач на крыше» Джерри Бока по повести Шолом-Алейхема «Тевье-молочник») Russische Party («Live» album) Festliche Weihnacht A Festive Christmas (Festliche Weihnacht re-issue) A Russian Christmas (English version of Russische Weihnacht?)

1970 Somewhere My Love (English language versions) Kosaken müssen reiten (German language versions) Ivan Rebroff (Compilation?)

1971 The Best of Ivan Rebroff (Compilation) Sing vir ons (South African album) Vir Jou Suide-Afrika (South African album) Ivan Rebroff (Opera) Kalinka (Soundtrack from L'Homme qui vient de la Nuit) Mein Russland, du bist schön (German language versions) Starportrait (Compilation) Zwischen Donau und Don (with Dunja Rajter)

1972 Erinnerungen an Russland (Russian language versions) The Best of Ivan Rebroff Volume II (Compilation)

1973 Lieder der Welt (Folk songs from around the world) Mein Altes Russland (lushly arranged Russian folk songs) 25 Greatest Russian Melodies (Compilation with Tatiana Ivanov (2 duets)) 20 Greatest Hits (Compilation)

1974 Russische Party 2 («Live» album)

1975 Ivan Rebroff at Carnegie Hall (Live at Carnegie Hall) Reich Mir Die Hand Russische Lieder Von Liebe und Tod

1977 Midnight in Moscow (Russian language versions) Komm mit nach Hellas (German language versions of Greek songs)

1978 Mitternacht in Moskou (German version of Midnight in Moscow)

1979 Ave Maria Die Ivan Rebroff Versameling (Compilation of South African tracks)

1980 Zauber einer großen Stimme 20 Unvergängliche Welterfolge Zauber einer größen stimme Seine Grossten Welterfolge Die schönsten lieder dieser Welt (Ivan Rebroff singt 20 unvergängliche Melodien) Katharina und Potemkin (TV Musical/Operetta)

CD

2002 Meine Reise um die Welt The Great Ivan Rebroff

2003 Seine Grössten Welterfolge Best of Ivan Rebroff Golden Stars

Збірки Festliche Weihnachten The Art of Ivan Rebroff The Best of Russian Folk Songs Vol. 1 The Best of Russian Folk Songs Vol. 2 Erinnerungen an das letzte Jahrhundert (Memories of the Last Century) Der Zarewitsch Die Fledermaus Weihnachten mit Ivan Rebroff Die schönste stimme Rußlands Kosakentraume

Примітки

Посилання Колишній персональний сайт Некролог та біографія. — «berliner zeitung» 29.02.2008 Die Welt: Sänger Ivan Rebroff ist tot .