Locus perennis (лат.) — реперна точка у геодезичній мережі за часів Австро-Угорщини.
Часопис У 1873 р. Австро-Угорщина розпочала будувати власну геодезичну мережу. Точкою відліку на нульовому рівні став рівень Адріатичного моря в Трієсті, а найвищою ― вершина у Низькому Тауерні (1734 м н.р.м.) в Альпах.Jozef Weigel.
Основні нівелірні пункти Під час зведення мережі було прийнято рішення встановити сім нівелірних пунктів (Locus perennis). Вони були вибрані на базі наукових досліджень у тих місцях, де ймовірність геологічних змін була найменшою. Нівелірні пункти були зафіксовані на стабільних скельних масивах, а над ними встановлені однакові гранулітові обеліски з написом латинською мовою:
Locus Perennis
Dilicentissime cum libella lib-
rationis quae est in Austria
et Hungaria confecta cum men-
sura gradum meridionalium et
parallelorum quam Europeum.
MDCCCLXXXVII
(переклад з латини: «Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот. 1887»).
Обеліски складаються з трьох частин: нижнього широкого прямокутного блоку, центрального прямокутного блоку (на якому знаходиться напис) та верхнього гранчастого стовпа з пірамідальним кінцем. Загальна висота обелісків близько 1,8 метра.
Цікаво, що на території сучасної Австрії жодної точки (у кордонах станом на 1918 р.) встановлено не було. +Порядок встановлення закладних точокJosef ZegerРікМісто і сучасна країнаВисота над р.м.1878Ruše (Словенія)295,56441887Pasul Turnu Roșu (Румунія)360,05581887Ділове (Україна)367,68201888Strečno (Словаччина)371,09331888 (Угорщина)173,69011890Lišov (Чехія)565,20651890Fortezza (Італія)736,4520
Сучасність Після розпаду Австро-Угорщини нівелірні пункти її геодезичної мережі втратили значення і стали пам'ятниками історії геодезії. У деяких країнах існують версії, що дані геодезичні знаки вказують на центр Європи (як, зокрема, в с. Діловому)
Джерела
Примітки