Новогрудська мечеть () — мечеть в місті Новогрудок, розташована на вулиці Леніна, 28. Побудована в 1855Tomasz Krzywicki. Szlakiem Adama Mickiewicza po Nowogródczyźnie, Wilnie i Kownie: przewodnik. — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 64. — ISBN 83-89188-51-1.. Після Другої світової війни закрита, відновила діяльність тільки в 1997 році. Пам'ятка архітектури. Включена до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки БілорусьДзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей Рэспублікі Беларусь / склад. В. Я. Абламскі, І. М. Чарняўскі, Ю. А. Барысюк . — Мінск: БЕЛТА, 2009. — С. 396..
Історія Відома з XVI століттяГалина Мишкинене. Литовские татары // Восточный Свет. — 2007. — № 4. — С. 64—70.. У 1792 році новогрудські татари отримали від Станіслава-Августа Понятовського привілей на будівництво мечеті, яку й звели у 1796 роціАнастасия Петрова. Новогрудская мечеть // Новае жыццё. — 20 августа 2015.Ryszard Brykowski. Tatarskie meczety w Rzeczypospolitej // Ochrona Zabytków. — 1988. — T. 41. — № 3 (162). — S. 168..
У 1853 році відставний майор Олександр Асанович і хатиб мечеті А. Богданович звернулися до влади з проханням про будівництво нової мечеті в Новогрудку. У 1855 році завдяки майору у відставці Олександру Асановичу була відкрита мечеть, при якій до 1939 року функціонувала також релігійна школа — мектеб.
22 вересня 1929 року мечеть у Новогрудку відвідав президент Польщі Ігнацій МосцицькийJ. Kamocki, A. A. Miśkiewicz. Tatarzy Słowiańszczyzną obłaskawieni. — Kraków: Universitas, 2004. — S. 110. — ISBN 83-242-0287-0.. У 1934—1935 роках будівлю мечеті було відремонтовано. Дах покрили оцинкованою бляхою, а також повністю була замінена обшивка стін. У 1948 році мечеть була закрита і перебудована під житло.
Лише в 1994 році культова споруда була віддана віруючим. Тоді почалася перебудова будівлі. 11 липня 1997 року мечеть відновила свою діяльність. Відкриття було приурочено до 600-річчя поселення татар на території Білорусі.
Архітектура Мечеть являє собою будівлю квадратної форми з міхрабом, який накритий шатровим дахом. У центрі міхраба знаходиться мінарет в традиціях мусульманського зодчества, який увінчується куполом. Такі мінарети були характерні для мечетей Малої Азії та Ірану XVI—XVII столітьА. I. Лакотка. Драўлянае сакральна-манументальнае дойлідства Беларусі . — : Беларусь, 2003. — С. 41..
Інтер'єр мечеті розділений на чоловічу і жіночу половини з окремими входами. У чоловічій частині розташовані міхраб з мінбаром. До мінбару вели східці з поручнями. Стіни всередині мечеті обшиті. Вікна і двері оброблені лиштвами, пофарбованими в білий колір.
Примітки
Література Лакотка А. I. Драўлянае сакральна-манументальнае дойлідства Беларусі / А. І. Лакотка. — : Беларусь, 2003. — С. 41. — 224 с.: іл. — ISBN 985-01-0423-6 .
Andrzej Drozd, Marek M. Dziekan, Tadeusz Majda. Meczety i cmentarze Tatarów polsko-litewskich. — Warszawa: Res Publica Multiethnica, 1999. — 124 s. — ISBN 83-909001-1-4 . Brykowski Ryszard. Tatarskie meczety w Rzeczypospolitej // Ochrona Zabytków. — 1988. — T. 41. — № 3 (162). — S. 153—172.
Посилання