Ігор Олексійович Васильєв (, , Москва, РРФСР, СРСР — , Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер. Заслужений артист РРФСР (1984). Кавалер Ордена Дружби (23.10.1998, в зв'язку з 100-річчям МХАТ). Народний артист Російської Федерації (2003).

Біографічні відомості Закінчив Школу-студію МХАТ (1961, курс О. Карева), Вищі Курси сценаристів і режисерів (1973).

З 1961 року — актор і режисер МХАТ (у 1963—1970 рр. — актор театру «Современник»).

В кіно — з 1963 року. Популярний актор кіно 70-х — 80-х років, зіграв більше 50 разноплоанових ролей. Завдяки „нерадянській“ зовнішності, часто грав іноземців, військових, розвідників, дворян. Найбільшу популярність актору принесли ролі у фільмах «Варіант „Омега“» (1975, майор Шлоссер), «Трактир на П'ятницькій» (1978) і «Заповіт професора Доуеля» (1984, доктор Роберт Корн).

Знімався в картинах українських кіностудій: «Довгий шлях у лабіринті» (1981), «Повернення з орбіти» (1983), «Постріл у труні» (1992), «Браві хлопці» (1993), «Бабин Яр» (2002).

Похований на Троєкуровському кладовищі Москви, ділянка №7а.

Родина Однією з дружин була актриса Ірина Мірошниченко (в шлюбі 1975—1980).

Фільмографія «Інтерв'ю у весни» (1962, фільм-спектакль, гімнаст Тибул; сцена з вистави «Три товстуни») «Місто — одна вулиця» (1963, Сенечка) «Будується міст» (1965, Саша Малашкін) «Не найвдаліший день» (1967, відвідувач кафе) «Чекайте на мій дзвінок» (1969, фільм-спектакль, француз) «Вбивці» (1969, фільм-спектакль) «Удар рога» (1969, фільм-спектакль) «Служити добру» (1970, фільм-спектакль) «Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» (1971, Сан Адріан) «Інженер Прончатов» (1972, Олег Олегович Прончатов) «Минуле і думи» (1973, Малинов, читець (сторінки повісті «Сорока-злодійка», роману «Хто винен?») «Єдина дорога» (1974, Еріх Гюнтер) «Варіант „Омега“» (1975, барон Георг фон Шлоссер, майор, далі полковник абверу, розвідник) «На всякого мудреця досить простоти» (1976, фільм-спектакль, Єгор Дмитрович Глумов) «Кафе „Ізотоп“» (1977, академік Коростильов) «А.П. Чехов. Три сестри» (1977, фільм-спектакль, Солоний) «Солодкоголосий птах юності» (1978, фільм-спектакль, Чанс Уейн) «Оксамитовий сезон» (1978, Парадьє; СРСР — Швейцарія) «Трактир на П'ятницькій» (1978, Сергій Миколайович Зайцев, слідчий) «Прощальна мазурка» / Biały mazur (1978, Польща, генерал Оржевський) «Повернемося восени» (1979, Кузьмін) «Викрадення „Савойї“» (1979, Лансьє) «Поема про крила» (1979, Вадим Олексійович Кирилов, з команди Сікорського) «Кодова назва „Південний грім“» (1980, полковник «Павел») «Дочка командира» (1981, майор Крейц) «Лінія життя» (1981, Микола Миколайович Крумов) «Єдиний чоловік» (1981, Олександр Сергійович Корецький) «Довгий шлях у лабіринті» (1981, Костянтин Лелека; В. Левін, Одеська кіностудія) «Формула пам'яті» (1982, Анатолій Перфильев, співробітник НДІ пам'яті) «Чорний замок Ольшанський» (1983, князь Вітовт Ольшанський) «Повернення з орбіти» (1983, керівник польоту; реж. О. Сурин, кіностудія іме. О. Довженка) «Заповіт професора Доуеля» (1984, доктор Роберт Керн) «З ювілеєм зачекаємо» (1985, скульптор) «Так переможемо!» (1987, фільм-спектакль, комдив) «Зброя Зевса» (1991, доктор Мартін Конт; реж. М. Засєєв-Руденко, кіностудія іме. О. Довженка) «Плащаниця Олександра Невського» (1991, Семен Петрович Бурдюков, злочинець на прізвисько „Шаман“) «Казино» (1992, епізод) «Палій» (1992, фільм-спектакль, Вадим Борисович) «Слава Богу, не в Америці...» (1992, Росія—Білорусь, керуючий) «Постріл у труні» (1992, генерал Кагорний; реж. М. Засєєв-Руденко, кіностудія іме. О. Довженка) «Браві хлопці» (1993, командир повітряного дивізії, генерал; реж. М. Засєєв-Руденко, Одеська кіностудія, Україна) «Трагіки і комедіанти» (1995, фільм-спектакль, Іорданський, кінорежисер) «Чехов і К°» (1998, фільм-спектакль) «Спокуса Дірка Богарда» (2001, Дірк Богард) «Бабин Яр» (2002, Ервін Танц; реж. М. Засєєв-Руденко, О. Ковальова, кіностудія іме. О. Довженка, Україна) «Час жорстоких» (2004, Валентин Ніколавіч Свиридов) «МУР є МУР-3» (2005, Гліб Дмитрович Ферапонтів) «Чарівність зла» (2006, т/с, Микола Володимирович Скоблин, генерал) «Пером і шпагою» (2007, стара) «Візьми мене з собою» (2008, Микола Сергійович Каретников, батько Марго і Алли) та ін.

Озвучування «Майор Хубаль»/ Major Hubal(1975, Польща, Хенрік Добжанський („Хубаль“) «Битва за Москву» (1985, майор Гаврилов'' — роль Ромуалдса Анцанса)

Театральні роботи

Театр «Современник» Генрих («Голый король» Е. Шварца) Кристиан («Сирано де Бержерак» Э. Ростана)

МХАТ «Сладкоголосая птица юности» Теннесси Уильямса — Чанс Уэйн «Три толстяка» Ю. Олеши — канатоходец Тибул «Бронепоезд 14-69» Вс. Иванова — американский солдат «Последние дни» ("Пушкин") М. Булгакова — Дантес «На всякого мудреца довольно простоты» А. Н. Островского — Глумов «Мария Стюарт» Ф. Шиллера — Лестер «Валентин и Валентина» Михаила Рощина — Гусев «Дядюшкин сон» Ф. М. Достоевского — Мозгляков «Утиная охота» А. В. Вампилова — Зилов (1982) «Перламутровая Зинаида» М. Рощина — Юрик «Бал при свечах» Г. Епифанцева по роману М. Булгакова «Мастер и Маргарита» — Понтий Пилат (реж. В. Прудкин) «Московский хор» Л. Петрушевской — Саша «Борис Годунов» А.С. Пушкина — Басманов «Преступление и наказание» Ф. М. Достоевского — Свидригайлов «Сон в летнюю ночь» Шекспира — Оберон «Маскарад» М. Ю. Лермонтова — Неизвестный (1996, реж. Н. Шейко) «Амадей» Питера Шефера — Барон Готфрид Ван Свитен, Иосиф II (постановка М. Розовского) «Новый американец» С. Д. Довлатова — Баскин (пост. П. Штейна) «Учитель словесности» В. Семеновского по роману «Мелкий бес» Ф.К. Сологуба — Его Превосходительство (2003, реж. Н. Шейко) «Тутиш» М. Брусникиной по рассказу Алексея Торка «Пенсия» — Али (2007, пост. М. Брусникиной)

Посилання Біографія на kino-teatr.ru Энциклопедия кино. 2010: Васильев Игорь Алексеевич Фільмографія на kino-teatr.ru