Жінки в Азербайджані відігравали важливу роль протягом століть. Відповідно до статті 25 «Право на рівність» розділу III «Основні права і свободи людини і громадянина» конституції Азербайджанської Республіки чоловіки і жінки мають рівні права і свободи.
Роль жінок в історії Азербайджану
Творча діяльність XIX століття в житті Азербайджану характеризується творчою активністю жінок. Політичні, економічні та культурні процеси, що відбуваються в Азербайджані з цього століття, дали імпульс освіті жінок і більш активній участі їх у суспільному житті. Знаменитими творчими діячами того періоду є Хуршидбану Натаван, Агабейїм ага Агабаджі, Гончабейїм, Фатма ханум Каміни, Шахнігяр ханум, Гамер-бейїм Шейда Гарабагі та інші.
Благодійність Хуршудбану Натаван, дочка останнього карабаського хана і відома азербайджанська поетеса брала активну участь у забезпеченні міського населення водою і провела водопровідну лінію в Шуші з джерела Іси в місцевості Сарибаба.
У цей період, поряд з просвітництвом, важливе місце у суспільстві займала і благодійність. Говхар Гаджар, Гаміда Джаваншир, Нігяр Шихлінська, Мясьма Талишинська, Салтанат Ахмедова та інші створили жіночі благодійні товариства, які проводили значну роботу.
Мечеть Тазапір, побудована Набат Ашурбейлі-Рзаєвою, є результатом одного з таких благодійних заходів.
1901 рофку відкрилася Александринська жіноча мусульманська школа, перша азербайджанська світська школа для дівчаток і перша такого роду в Російській імперії.
Виборче право Внаслідок «нафтового буму» в Баку в другій половині XIX століття сформувався місцевий заможний прошарок торгово-промислової буржуазії, серед яких були і представниці жіночої статі, що давало їм право голосу на виборах в органи місцевого самоврядування. Згідно зі «Списком виборців» до Бакинської міської думи між 1906-1909 роками у виборах брало участь понад 200 жінок, які відповідали критеріям викладеним у «Виборчому цензі».
1907 року представники мусульманської фракції запропонували законопроєкт (ініціатором був ), згідно з яким пропонувалося надати жінкам право голосу. Даний законопроєкт було прийнято з боку Мусульманської фракції, але з застереженням (передвиборчі збори повинні були проводитися роздільно). Розпуск Думи царем залишив цю ініціативу нереалізованою.
Лютнева революція 1917 року стала важливою подією на шляху боротьби за жіночу рівноправність.
На першому з'їзді партії «Мусават» (найбільшої політичної партії азербайджанців на той момент), який відбувся 26 жовтня 1917 року, було ухвалено партійну програму, 14 пунктом якої було «Правом участі у виборах користуються всі громадяни, які досягли 20-річного віку, без різниці статі, національності і віросповідання».
Після проголошення 28 травня 1918 року Азербайджанської Демократичної Республіки в країні за найкоротші терміни було проведено демократичні перетворення. Загальне виборче право було введено в Азербайджані 1918 року Азербайджанською Демократичною Республікою, за день до висадки в Баку британських військ під командуванням генерала . Було прийнято закон «Про вибори до установчих зборів Азербайджанської республіки». У загальному положенні цього закону зазначалося: «Установчі збори утворюються з членів, обраних населенням на основі загального, без різниці статі і рівного виборчого права, шляхом прямих виборів і таємного голосування, із застосуванням начала пропорційного представництва». Далі в третьому пункті другої глави зазначалося «Право участі у виборах до Установчих зборів користуються громадяни республіки обох статей, яким до дня виборів виповнюється 20 років».
Таким чином Азербайджан став першою мусульманською країною, в якій жінкам було надано таке право; азербайджанські жінки навіть випередили в цьому плані більшість своїх європейських та американських колег.
Перший з'їзд жінок 1921 рік увійшов в історію Азербайджану як рік Першого з'їзду жінок. Основною метою цього з'їзду була ідея визволення жінки. Інститут дошкільного виховання, створений для дівчаток 1921 року, роком пізніше було реорганізовано у Вищий жіночий педагогічний інститут.
Початок видання журналу «Шарг гадини» («Східна жінка») 1923 року стало знаменною подією в історії жіночого руху в Азербайджані.
Друга світова війна Друга Світова війна дала імпульс до ширшого залучення жінок до праці. Чоловіків, що пішли на фронт, у багатьох галузях замінили жінки. У цей період з'явилися льотчиці Лейла Мамедбекова, Зулейха Сеїдмамедова, Сона Нурієва, капітаном судна стала .
Лейла Мамедбекова — азербайджанська льотчиця, перша жінка-льотчик на Кавказі і переможниця зі стрибків з парашутом. Заснувала школу десантників і парашутистів, де за роки війни підготувала близько 4 тисяч парашутистів-десантників і сотні льотчиків.
З'їзди жінок Азербайджану, проведені в радянський період у 1957, 1967 і 1972 роках також відіграли важливу роль у розвитку азербайджанського жіночого руху, набутті ним більш організованої форми.
Під час активної фази Карабаського конфлікту 2 000 з 74 000 азербайджанських військових становили жінки, і 600 з них безпосередньо брали участь у військових операціях. Військова служба для жінок є добровільною.
1998 року в Азербайджані було створено Державний комітет у справах сім'ї, жінок та дітей.
XXI століття Станом на 2007 рік, кілька жінок займали важливі посади в уряді Азербайджану, зокрема посади віце-спікера парламенту, декількох заступників міністрів та заступника голови Центральної виборчої комісії.
В законодавстві Азербайджану в даний час відсутні будь-які обмеження для жінок щодо політичної діяльності. Станом на 2011 рік, зі 125 членів національних зборів Азербайджану 19 були жінками. При цьому це був найкращий показник порівняно з попередніми роками.
Згідно з показниками 2014 року, 50,3 % від загальної чисельності населення країни складали жінки. Це близько осіб.
В даний час у Збройних силах Азербайджану в званнях офіцерів, прапорщиків, сержантів та рядових служать близько однієї тисячі жінок. Жінки-військовослужбовці ЗС країни задіяні в сферах освіти, діловодства, надання медичної допомоги, розвитку міжнародного співробітництва. Вони служать в тилу, військах зв'язку, розвідки та інших родах військ.
2013 року в Азербайджані було відкрито три притулки для жінок—жертв насильства. 11 регіональних центрів підтримки сім'ї здійснюють важливу роботу співтовариства, таку як запобігання раннього вступу в шлюб, підтримка неповних сімей та заохочення гендерної рівності.
Більшість працюючих жінок в Азербайджані зайняті в освітній сфері.
На 2014 рік жінки становлять 76,2 % від загальної кількості вчителів середніх шкіл країни, 77,5 % від загального числа викладачів професійних шкіл, 47,2 % від учителів вищих навчальних закладів.
Крім того, 64,4 % лікарів Республіки становлять жінки. Близько 49,2 % докторантів і 51,2 % усіх вчених становлять жінки. Серед жінок є троє академіків і 11 асоційованих членкинь Азербайджанської Національної Академії Наук.
Загальна частка жінок, які працюють на державній службі становить 28 %. Близько 17 % від підприємців також є жінками.
2014 року 7 неурядових центрів підтримки були акредитовані для забезпечення соціальної допомоги жертвам домашнього насильства.
Після виборів 2014 року кількість жінок у муніципалітетах країни збільшилася з 4 % у 2004 році до 35 %.
На 2016 рік економічно активне населення становить , з яких — жінки (48,67 %). Чисельність зайнятого населення — , — жінки (48,2 %)
На 2017 рік населення Азербайджану , з яких становлять жінки (50,14 %).
У 2016 році народилося 159 тисяч 500 дівчаток і це становить 46,8 % від загальної кількості народжених дітей.
На 2017 рік жінок серед вчителів — 78,1 %, у середніх спеціальних навчальних закладах — 76,1 %, у вищих навчальних закладах — 51,9 %, серед лікарів — 64,9 %. Серед державних службовців — 28,7 %, серед підприємців — 20,9 %, спортсменів — 40,2 %.
Насильство проти жінок і проституція Протягом 2011 року членкині парламенту та голова Державного комітету у справах жінок і дітей активізували свою діяльність проти насильства в сім'ї. Висвітлення у ЗМІ питань домашнього насильства також почало піднімати рівень обговорення проблеми в суспільстві. 2010 року було прийнято Закон «Про запобігання насильству в сім'ї», який встановив рамки для розслідування скарг на побутове насильство, визначив процес видачі заборонних судових наказів, а також передбачив можливість створення житла і реабілітаційних центрів для жертв домашнього насильства. Максимальний термін ув'язнення за зґвалтування становить в Азербайджані 15 років. Проституція є адміністративним правопорушенням. Сутенери, власники публічних будинків можуть бути засуджені до тюремного ув'язнення строком до 6 роківCountry Reports on Human Rights Practices: Azerbaijan (2011) . United States Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor (2011). This article incorporates text from this source, which is in the public domain..
Відомі азербайджанки Мехсеті Гянджевіперська поетеса XII століття, представниця Ісламського Відродженнямати Узун-Хасана, дипломатка від держави Ак-КоюнлуТуті Бікяправителька Дербента в другій половині XVIII століттяХуршидбану Натаваназербайджанська поетеса, дочка останнього карабаського хана Мехтікулі-хана, онука Ібрагім Халіл-хана — XIX століттяАгабейїм-ага Агабаджіазербайджанська поетеса, дочка другого Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана, дружина іранського шаха Фетх Али-шаха Каджара, тітка поетеси Хуршидбану Натаван.Гончабеїмазербайджанська поетеса, дочка останнього Нахічеванського хана Ехсан ханаНігяр Шихлінська1889 року стала першою азербайджанської жінкою, яка отримала вищу освіту; голова Лікарні дамського комітету офіцерської артилерійської школи при Червоному Хресті у Першу світову війнуНабат Ашурбейлінефтепромисловиця і меценатка, яка побудувала мечеть «Тезе Пір»Сона Веліхан1908 року стала першою азербайджанкою, що отримала диплом лікаря, випускниця Гаміда Джаваншир заснувала першу азербайджанську спільну школу для хлопчиків і дівчаток 1908 року; одна з перших азербайджанських просвітниць, громадська діячка; дружина письменника і публіциста Джаліла МамедкулізадеГовхар Газіє