Ніколо-Теребенська пустеля — монастир Російської православної церкви, що знаходиться в селищі Трудівник (колишня назва Теребенев) Максатіхінского району Тверської області. Заснований в ім'я Миколи Чудотворця в другій половині XVIII століття як чоловічий. У 1930-х роках закритий, з середини 1990-х років відроджується як жіночий.

Історія У 1492 році поміщик Михайло Обудков влаштував в селі Теребенев дерев'яний храм на честь Миколи Чудотворця. Згідно з переказами, образ святого Миколая, що зберігався в ній, неодноразово залишав храм і переносився сам собою до джерела на березі Мологи. На цьому місці було встановлено дерев'яний храм, який став центром парафії села, в якому згодом була утворена пустеля.

У XVI столітті село належало великому князю Володимиру Андрійовичу Хороброму. Збереглися відомості про те, що до смутних часів пустеля вже існувала, однак була розорена поляками і повністю знищена: «обростѣ потом' чащею лѣсовною і бисть порожня» до того, як в 1611 році чернець Онуфрій не став першим після розорення насельником, викопавши на попелищі за допомогою поміщика села Топальської з боярського роду Артемія МОЗівських печеру. Він, проте, також покинув це місце. В 1641 році заонежский ієромонах Авраамій, якому допомагав все той же Артемій Мозовський, відновив на місці спаленого храму каплицю. В ході її споруди на розвалинах сільського храму був виявлений цілим і неушкодженим той самий образ святого Миколая, в честь якого храм був побудований в 1492 році. Це сподвигло будівельників спорудити храм замість каплиці, і оселитися на місці знаходження ікони. Через деякий час до Авраамія і Артемія приєднався колишній селянин князя Федора Мещерського ієромонах Феодосій. Разом з ним була побудована нова дерев'яна церква в честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, освячена з благословення митрополита Новгородського Аффонія, так як колишня перестала вміщати численних парафіян та паломників. У 1657 році за ігумені Нафанаїлом дерев'яні церкви були замінені кам'яними — в ім'я святителя Миколая з боковим вівтарем Благовіщення Пресвятої Богородиці, і в честь преподобного Олександра Свірського. Обидві вони згодом були розібрані і замінені новими.

До 1860 року монастир був оточений стіною з вежами довжиною в 260 сажнів.

До 1908 року обитель була небагатолюдно, однак при ній функціонував притулок для бідних і старих священнослужителів Російської церкви. Монастир управлявся архімандритом.

До 1917 року монастирю належало 1350 га землі, в ньому проживало близько 40 насельників. Після закриття монастиря радянською владою Нікольський собор уцілів, оскільки використовувався радгоспом спочатку як сховище добрив, а пізніше — як спортивний зал.

+ Настоятелі Ніколо-Теребенской пустелі Чин і посаду ім'я роки згадки В період існування чоловічого монастиря: 1 ієромонах Авраамій 1641, 1654 2 ігумен Натанаїл тисяча шістсот п'ятьдесят-сім 3 будівельник ієромонах Леонід 1664, 1665 4 будівельник ієромонах Мисаїл 1667-1702 5 ігумен Яків 1704 6 архімандрит Тарасій 1705-1710 7 архімандрит Адріан 1710-1719 8 будівельник ієромонах Антоній 1720-1740 9 архімандрит Макарій 1741-1742 10 ігумен Герасим 1743-1749 11 будівельник ієромонах Корнилій 1750-1752 12 ігумен Мисаїл 1753-1755 13 ігумен Феодосій 1756-1759 14 ігумен Микола 1759-1764 15 архімандрит Іоанін 1765-1766 16 ігумен Діонісій 1767-1772 17 будівельник Феодосій 1772-1775 18 будівельник Ієронім 1776-1790 19 будівельник Варлаам тисячі сімсот дев'яносто одна 20 будівельник Гавриїл 1795-1798 21 будівельник Арсеній 1798-1806 22 будівельник Саватій 1806-1808 23 будівельник Гедеон 1809-1811 24 будівельник Макарій 1812-1819 25 ігумен Серафим 1819-1827 26 ігумен Серафим 1827-1833 27 будівельник Сергій 1833-1834 28 будівельник Гавриїл 1834-1835 29 будівельник Сергій 1835-1853 30 будівельник ІлІодор 11 вересня 1853 - не раніше 1860 В період існування жіночого монастиря: 31 ігуменя Ольга (Назмутдінова Тетяна Сергіївна) c 2004

Бежецький хресний хід Бежецкий хресний хід в обителі починався 23 червня і закінчувався 12 липня за старим стилем . Чудотворний образ 23 червня через обителі через найближчі селища проносився в село Лощемлю, 24 червня - в Раєвського, 25 - в Ворожебское, 26 - в Максатиха, 27 - виносився для богослужіння на Мологу. Після цього образ на човні доставлявся в села Рибинське і Єськов . 28 червня в Есках відбувався молебень, після чого 29 червня образ на човні перевозили на цвинтар Узмень, а потім - в Алабазіно. Опівдні 30 червня образ урочисто ввозили по Мологе в Бежецьк, який зустрічав ікону дзвоном, і залишали в Спаському кафедральному соборі. Кілька наступних днів ікону носили вулицями міста, влаштовуючи молебні та освячення води. 5 або 6 липня з іконою святого Миколая обходили хресним ходом місто Бежецьк в пам'ять про позбавлення від чуми в 1654 році . Нарешті, 8 липня після літургії тура з образом починала шлях назад в Ніколо-Теребенскую пустель через цвинтар Узмень, села Чижове, Єськов і Топальської. Ікона поверталася в монастир 12 липня.

Святині монастиря У пустелі знаходилися дві чудотворні ікони - святителя Миколая і Теребенской Божої Матері . Свято на честь останньої проводився щорічно 14 травня (22 квітня). Ікона була загублена під час розорення монастиря і пожеж, і, можливо, виявилася згодом в ризниці Софійського собору в Великому Новгороді . Справжній список з неї знаходився в пустелі з 1855 року .

У роки радянської влади святині були збережені, незважаючи на закриття монастиря. В даний час в монастирі зберігаються чудотворна ікона святителя Миколая, ікона Теребенской Божої Матері і великомученика і цілителя Пантелеймона . У підземній церкві в ім'я Олександра Свірського зберігається ікона "Блаженна утроба" .

Будівлі

Нікопольська церква . Побудована в 1835 році на кошти монастиря, освячена посилання - 1 жовтня (19 вересня) 1838 року . Мала 24 сажні в довжину і 11 - завширшки. П'ятиглава, з двоярусною дзвіницею заввишки 17 сажнів . Благовіщенська церква . Закладена в 1706 році, освячена в ім'я Якова Боровичского. Під час будівництва було перейменовано в Благовіщенську, а ім'я Якова Боровичского отримав приділ . При церкві знаходилася трапезна і кухня. На верхньому поверсі були розташовані келії, котрі допомагали на церкву руйнівний вплив. Почали з'являтися тріщини в зведенні і в 1881 році храм довелося розібрати. Нова Благовіщенська церква з боковим вівтарем на честь святителя Арсенія єпископа Тверського була закладена 9 травня 1882 року і освячена в 1883 році.

Церква має головний купол блакитного кольору і 12 малих куполів з меншими главами і хрестами, що вінчають пілястри, розташовані попарно навколо стін церкви на честь дванадцяти апостолів, осяяних главою, яка уособлювала Ісуса Христа . Престол : в честь Благовіщення (освячений 9 жовтня 1883 архієпископом Тверським і Кашинським Савою), боковий вівтар : Арсенія Тверського (освячений 4 грудня 1883 настоятелем ігуменом Арсенієм). У церкві знаходиться чудотворний образу Миколи Чудотворця.

Церква Стрітення Господнього (не збереглася). Тепла кам'яна надбрамна церква з 1 престолом, побудована в 1754–1757 роках. Мала 6 сажнів у довжину і 4 в ширину. Була, згідно настінного написи, побудована коштом полковника Івана Мойсейовича Невельського в пам'ять його померлого сина Пилипа . Церква Преподобного Олександра Свірського, побудована імовірно в 1757 році. Спочатку була побудована над східними воротами. Згодом була розібрана, а в ім'я Олександра Свірського освятили в середині XVIII століття підземна церква. Настоятельский і братський корпуси (40–50-ті роки XIX століття).

В даний час підлягають реконструкції Нікольський собор, Благовіщенська церква, церква преподобного Олександра Свірського, настоятельскій і братський корпуси і стіни монастиря.

Література

Арсеній (Ізотов А. Ф., архим. Миколаївській Теребенской пустелі). Опис Миколаївській Теребенской пустелі Тверської єпархії Вишнєволоцького повіту. - Твер : Типо-лит. Ф. С. Муравйова, 1884. Булгаков С. В. Російські монастирі в 1913 році. Єром. Илиодор. «Історично-статистичний опис Миколаївській Теребенской пустелі». - Твер: тип. губ. правління, 1860. Миколаївська Теребенская пустель. Історичний опис. - СПб : Вид-во «Леушінского подвір'я», 2003. ПОПОВИЦЬКА Е. А. Православні російські обителі: повне ілюстроване опис всіх православних російських монастирів в Російській Імперії і на Афоні. - СПб., 1909. Салімов А. М., Салимова М. А. Нікольський собор Ніколо-Теребенской пустелі // Тверські святі і святині (сб. Праць конф.). - Твер, 2010. С. 225-236. Теребенская Миколаївська пустель / Тверська область: енциклопедії., 1994. С. 283.

Примітки

Посилання

Тверська єпархія. Ніколо-Теребенская пустель Відкрита Православна Енциклопедія. Ніколо-Теребенская пустель Російські церкви. Фотосправочнік-путівник. Ніколо-Теребенская пустель