Мері Дінсмор Солтер, у шлюбі Ейнсворт (, 1 грудня 1913 — 21 березня 1999) — американсько-канадська дослідниця психології розвитку. Розробниця ситуаційної процедури для спостереження за ранньою емоційною прив'язаністю між дитиною та людиною, яка першою турбується про неї (caregiver).

Багато досліджень Ейнсворт є «наріжними каменями» сучасної теорії прив'язності. Огляд опиту загальної психології у 2002 р. Ейнсворт назвав 97-м найбільш цитованим психологом ХХ століття.

Життєпис Мері Дінсмор Солтер народилася в Глендейлі, штат Огайо, 1 грудня 1913 року, першою з трьох дочок у Мері та Чарльза Солтерів. Батько мав ступінь магістра з історії і працював у виробничій фірмі в Цинциннаті, а мати, яка навчалася медичною сестрою, була домогосподаркою. Її батьки були випускниками Дікінсонського коледжу, що оцінили «високу цінність хорошої ліберальної художньої освіти» і очікували, що їхні діти матимуть відмінні навчальні досягнення.

У 1918 році сім'я переїхала до Торонто, штат Онтаріо, Канада, де Мері провела решту дитинства.

Почала заняття в Торонтоському університеті у 16 років, де була лише однією із п'яти студентів, яких прийняли на курси з відзнакою з психології. Виконала бакалаврську роботу в 1935 році і продовжила освіту в університеті Торонто, здобувши магістерський ступінь із психології в 1936 р., а докторський в 1939 р. Дисертація Солтер отримала назву «Оцінка коригування на основі концепції безпеки».

Після навчання Солтер залишилася в Торонто викладати перед тим, як вступити до Канадського жіночого армійського корпусу в 1942 році.

Незабаром отримала посаду радниці директора з підбору персоналу Канадського жіночого армійського корпусу, а в 1945 році дійшла до майорського звання.

Після перемоги у війні Солтер повернулася до Торонто, щоб продовжувати викладати психологію особистості, проводила дослідження.

В 1950 році одружилася з Леонардом Ейнсвортом, аспірантом кафедри психології Університету Торонто, і переїхала до Лондона, щоб дозволити йому закінчити докторський ступінь в Університетському коледжі Лондона.

Після багатьох інших академічних посад, включаючи тривалий термін роботи в університеті Джона Гопкінса, Солтер влаштувалася в університеті Вірджинії в 1975 році, де залишилася до кінця своєї академічної кар'єри в 1984. З цього часу вона стала професоркою, активною до 1992 року.

У 1984 році Солтер-Ейнсворт отримала багато відзнак, в тому числі премію Г. Стенлі Холла від APA за психологію розвитку, премію за відмінні внески у розвиток дитини в 1985 році та нагороду «Відмітний науковий внесок» від Американської психологічної асоціації в 1989 році. Обрана стипендіаткою Американської академії мистецтв і наук у 1992 році.

Померла Мері Ейнсворт 21 березня 1999 року в 85-річному віці через інсульт.

Основні роботи Ейнсворт, М. та Боулбі, Дж. (1965). Догляд за дітьми та зростання любові. Лондон: Книги пінгвінів. Ейнсворт, М. (1967). Дитинство в Уганді. Балтімор: Джон Гопкінс. Ainsworth, M., Blehar, M., Waters, E., & Wall, S. (1978). Шаблони прихильності. Гіллсдейл, Нью-Джерсі: Ерльбаум.

Нагороди Phi Beta Kappa, Університет Торонто Відзнака за внесок, Психологічна асоціація Меріленда (1973) Визначна премія за науковий внесок, Психологічна асоціація Вірджинії (1983) Визначна премія за науковий внесок, відділ 12 (Відділ клінічної психології), Американська психологічна асоціація (APA; 1984) Премія Ґ. Стенлі Голла, відділ 7 (Відділ психології розвитку), APA (1984) Відзнака, Комітет з психіатрії та психічної гігієни, Академія медицини Нью-Йорка (1984) Вільям Т. Ґрант, викладач з поведінкової педіатрії, Товариства поведінкової педіатрії (1985) Премія за визначний внесок у дослідження розвитку дитини, Товариство досліджень у розвитку дитини (1985) Премія за відзначений професійний внесок у знання, APA (1987) Премія К. Андерсона Олдріха за розвиток дитини, Американська академія педіатрії (1987) Премія за відмінні досягнення, Асоціація психічного здоров'я дітей у Вірджинії (1989) Почесна стипендія, Королівський коледж психіатрів (1989) Визначна премія за науковий вклад, APA (1989) Американська академія мистецтв і наук (1992) Визначна премія професійного внеску, відділ 12 (Відділ клінічної психології), APA (1994) Міжнародне товариство з вивчення нагороди кар'єри, що відрізняється особистими стосунками (1996) Премія наставника, відділ 7 (Відділ психології розвитку), APA (1998) Золота медаль за життєві досягнення в науці психології Американського психологічного фонду (APF, 1998)

Див. також Жінки у психології Список науковиць ХХ століття

Примітки

Джерела та посилання

Mary Ainsworth on The Psi Cafe Mary Ainsworth profile on Psychology's Feminist Voices Women's Intellectual Contributions to the Study of Mind and Society Articles by Mary Ainsworth including summaries and links to full-text Transcript of oral history interview and CV (both in PDF format) from the Society for Research in Child Development Transcript of oral history interview (PDF) from the Canadian Psychological Association Episode about Mary Ainsworth from the BBC Radio 4 program Mind Changers