Савлє

Савлє (; Intelligenzblatt zur Laibacher Zeitung, no. 141. 24 November 1849, p. 20.) — поселення (раніше окреме), розташоване в північній частині Любляни та в центральній частині Словенії.Savnik, Roman, ed. 1971. Krajevni leksikon Slovenije, vol. 2. Ljubljana: Državna založba Slovenije, p. 352. Було частиною регіону Верхня Крайна, нині включено до складу Осреднєсловенського регіону.Ljubljana municipal site

Географія Є лінійним поселенням. Простягається між Єжицею та Шентвидом, розташоване на краю тераси над Савою. Село Нижнє Савлє (), яке входить до складу поселення, розташоване під терасою. Ґрунти частково піщані, частково піщано-сунлинкові. В північній та південній частинах поселення знаходяться масиви полів. Водозабезпечення проводиться насосною станцією, розташованою в Клече (). На території поселення знаходиться найвища точка Люблянського Посав'я, висота якої сягає 305 м.

Назва Вперше згадується в письмових джерелах у 1161 під назвою Sawelach (Савелах) (у 1282 поселення мало назву Sevlach (Севлах), у 1312 — Cvezlach). Назва походить від катойконіма Savľane (Савляни), що означає людей, які живуть біля ріки Сава.

Історія На території Савлє функціонувала перша в Югославії фабрика з виробництва парасольок, яка була заснована у 1882 Йосипом Відмаром (батьком політика-комуніста ).Kobe-Arzenšek, Katarina. 1972. Oris Vidmarjeve tovarne dežnikov in nogavic v Ljubljani. Kronika 20(1): 27–33. Протягом міжвоєнного періоду на території поселення (в будинку Цатлера) знаходилось та діяло комуністичне періодичне видання Червоний прапор (); будинок був також сховищем та притулком для членів Комуністичної партії. У 1919—20 поселення було електрифіковане.

Протягом Другої світової війни будинок № 37 слугував місцем для допитів, які проводила підконтрольна італійцям Антикомуністична добровольча міліція (). Вздовж Савельського шляху () по території поселення проходила адміністративна межа між територіями, анексованими Італією та Німеччиною; пізніше вона була посунута на північ, після чого поселення стало частиною італійської Провінції Любляна.

У 1941 в поселенні був організований визвольний рух. Після антипартизанського рейду, проведеного італійцями у 1942, та розміщення на території Клече підрозділів добровольчої міліції бійцям Визвольного фронту Словенії було все важче виконувати завдання. Частина бійців фронту пішла в партизани.

Після війни поселення значно збільшилося в розмірах. Були зведені нові будинки, забудовано й заселено всю територію між залізницею та Клече. На території поселення не будували багатоповерхівок, завдяки чому воно добре зберегло свою ідентичність. У ці ж часи була збудована фабрика шкарпеток та панчіх Tonos.

У 1952 була заснована фабрика з виробництва друкарських машинок. У 1971 Савлє увійшло до складу Любляни, ставши її адміністративною одиницею.Spremembe naselij 1948–95. 1996. Database. Ljubljana: Geografski inštitut ZRC SAZU, DZS.

Вулиці Вулиця Павли Єромен () — названа на честь місцевої учасниці Визвольного фронту Словенії; померла в Аушвіці, куди її відправили бійці Словенського домобранства. Вулиця Чемажара () — названа на честь місцевого борця з фашизмом Ловра Чемажара, який помер у таборі Віттемберг (біля Ганновера), куди його відправили бійці Словенського домобранства. Вулиця Крегара () — названа на честь Тонета Крегара, місцевого бійця Визвольного фронту Словенії, який загинув у Мариборі (був розстріляний як заручник). Вулиця Кершевана () — названа на честь місцевого бійця Визвольного фронту Словенії та бригади Томшича Душана Кершевана, який загинув у танку, натрапивши на міну. Вулиця Зільська () — названа на честь Зільської долини, розташованої в австрійській частині Каринтії. Вулиця Гриберника () — названа на честь бійця Визвольного фронту Словенії Симона Гриберника, вбитого італійськими патрульними у Клече. Вулиця Косів () — названа на честь Йожета, Штефана та Франки Кос; Йожет був борцем з фашизмом, лікувався в лікарні Огнєнца, був убитий після виписки під час італійського рейду; Штефан загинув у Великем Габру від італійської кулі; Франка загинула, виконуючи функції медсестри, у битві при Жужемберку. Савельський шлях () — назву носить будинок при дорозі, що проходить через селище у напрямку північ — південь. Шлях Уршки Затлер () — названий на честь Уршки Затлер, члена Комуністичної партії Югославії, бійця Визвольного фронту Словенії; на Югославському фронті під час Другої світової війни служила радіотелеграфісткою при генеральному штабі фронту; загинула в селищі Ригель-при-Ортнеку в жовтні 1944. Савлє () — назву носить будинок при головній дорозі, що проходить через селище в напрямку схід — захід, та будинок, розташований між вулицями Чежмара та Кершевана. Вулиця Селана () — названа на честь бійця Визвольного фронту Словенії Матії Селана; у 1944 члени Словенського домобранства відправили його на примусову працю в Німеччину, звідки йому вдалося втекти; після війни був місцевим активістом. Вулиця Перед Савлє () — назву носить будинок у наймолодшому поселенні в південній частині Савлє.

Культурна спадщина Каплиця Діви Марії — розташована неподалік будинку № 32. Виконана в стилі неокласицизм, з яскраво вираженим фронтоном та написом. Інтер'єр включає в себе розписи та статую Діви Марії. Датована початком XX століття.Slovenian Ministry of Culture register of national heritage reference number ešd 18822 Двоповерховий будинок № 20 на Селановій вулиці () — прямокутна будівля з пологим дахом. Ззовні декорований камінням та елементами з кованого заліза, має «ландшафтне» подвір'я. Збудований у першій половині XX століття.Slovenian Ministry of Culture register of national heritage reference number ešd 18821 Селищний центр — внесений до списку культурної спадщини. Складається з одноповерхових будинків з крутими симетричними подвійними дахами з черепиці, розташованих перпендикулярно головній дорозі.Slovenian Ministry of Culture register of national heritage reference number ešd 18709 Штефання () — забава, яку почали проводити в Савлє та прилеглих поселеннях у 1935.Židov, Nena. 2008. "Kdor ne štehva, ni Posavc!" Štehvanje v Savljah, Klečah in na Ježici v Ljubljani (A New Quintain Tradition: Štehvanje in the Sava Valley). In: Ingrid Slavec Gradišnik & Helene Ložar-Podlogar (eds.), Čar izročila: zapuščina Nika Kureta (1906–1995), pp. 335–352. Ljubljana: ZRC, p. 337. Походить з територій біля ріки Гайль, проводиться у червні.

Видатні особи Франк Хвастія () (1911—1999) — оперний співак Іван Селан () (1902—1981) — фальшивомонетник, картограф.

Примітки

Посилання Сайт Геопедія