Росалія де Кастро (; 23 лютого 1837, Сантьяго-де-Компостела — 15 липня 1885, Падрон, провінція Ла-Корунья) — іспанська письменниця й поетеса. Пишучи галісійською та іспанською мовами після періоду, відомого як Séculos Escuros (Темні століття), вона стала визначною фігурою руху галісійського романтизму, відомого сьогодні як Rexurdimento («Галісійське відродження»). Разом із Мануелем Курросом Енрікесом та Едуардо Пондалом входить в тріаду великих поетів галісійського відродження. Ототожнювала себе з рідною Галісією та прославленням галісійської мови. Її поезію відзначає Саудаде — майже невимовне поєднання ностальгії, туги та меланхолії.

Біографія Росалія де Кастро народилася 24 лютого 1837 року від невідомого батька. Виховувалася тітками в селі, переїхала жити до матері в десятирічному віці. Одружилася з відомим у Галісії письменником та істориком Мануелем Мургією, народила сімох дітей.

17 травня 1863 року Росалія де Кастро опублікувала галісійською мовою свою першу поетичну збірку «Галісійські пісні» (). Ця дата, 17 травня, тепер відома як «День галісійської літератури» () і вшановує досягнення Росалії де Кастро, присвячуючи з 1963 року цей особливий день комусь з письменників, який також пише галісійською мовою. «Día das Letras Galegas» — офіційне свято в Автономній спільноті Галісія.

Збірки поетеси «Галісійські пісні» і «Нове листя» належать до вершин галісійської поезії XIX століття.

Але, відновивши літературну традицію галісійської мови та посівши високе місце в історії літератури, поетеса не обрала пріоритетом творчості створення єдиної норми, тому сучасні дослідники вважають, що «як в прозі, так і в поезії важко розглядати Росалію як класика галісійської мови». Твори Росалії де Кастро наповнені великою кількістю кастілізмів.

Відносна бідність і смуток позначили життя Росалії де Кастро, попри це, вона мала сильне почуття прихильності до бідних і беззахисних. Вона була категоричною противницею зловживань владою і палкою феміністкою. Росалія страждала від раку матки та померла в Падроні, Ла-Корунья, Іспанія, 15 липня 1885 року

У 1891 році прах поетеси перенесений в Пантеон прославлених галісійців (собор Санто-Домінго-де-Бонавал в Сантьяго-де-Компостела).

Твори

Поезія

«Галісійські пісні» (Cantares gallegos, 1863 галісійською мовою) «Нове листя» (Follas novas, 1880, галісійською мовою) «На берегах Сара» (En las orillas del Sar, 1884, іспанською мовою)

Проза La hija del mar (1859, іспанською мовою) Contos da miña terra (1864, галісійською мовою) El caballero de las botas azules (1867, іспанською мовою) El primer loco (1881, іспанською мовою)

Визнання Розалія де Кастро є однією з беззаперечних поетів-лауреатів Галісії та центральною фігурою відродження галісійської мови і літератури 2-ї половини XIX століття. Вірші поетеси високо цінували Антоніо Мачадо, Хуан Рамон Хіменес, Федеріко Гарсіа Лорка. 17 травня 1963 року Королівська галісійська академія вперше відзначала День галісійської літератури, приурочений до сторіччя першого видання збірки Кастро «Галісійські пісні» (1863).

Сім'я Мануель Мургія () — чоловік (1833—1923) Алехандра Мургія () — дочка (1859—1937) Аура () — дочка (1868—1942) Гала () — дочка (1871—1964) Овидио Мургія () — син, художник (1871—1900) Амара () — дочка (1873—1921) Адріано () — син (1875—1876) Валентина () — дочка (1877—1877)

Література Нарумов Б. П. Галісійська мова в XIX ст. — М.: Наука, 1987. — С. 25—26. — 166 с. — (Языки народов мира). Плавскін З. І. Галісійська література //Гол. ред. А. А. Сурков. — М. : Радянська енциклопедія, 1962—1978. Actas do Congreso Internacional de Estudios sobre Rosalía de Castro e o Seu Tempo: Santiago, 15-20 de xullo de 1985. Santiago de Compostela: Consello de Cultura Galega; Universidad de Santiago de Compostela, 1986. Baliñas C. Rosalía de Castro: entre a poesía e a política. Padrón: Edicións do Patronato Rosalía de Castro, 1987. Calero R. C. Historia da literatura galega contemporánea: 1808—1936 : [галис.] / Ricardo Carballo Calero. — 3.ª edición. — Vigo: Editorial Galaxia, 1981. — P. 143—234. — 894 p. — ISBN 8471543915. Geoffrion-Vinci M.C. Between the maternal aegis and the abyss: woman as symbol in the poetry of Rosalía de Castro. Madison: Fairleigh Dickinson UP; London: Associated UP, 2002. Mayoral M. La poesía de Rosalía de Castro. Madrid: Gredos, 1974. Stevens S. Rosalía de Castro and the Galician revival. London: Tamesis, 1986

Пам'ять На честь письменниці названі парки, вулиці в Іспанії, в Росії, Венесуелі та Уругваї. 23 жовтня 1979 року було випущено банкноту номіналом 500 песет, на лицьовій стороні якої був надрукований портрет Росалії де Кастро, а на зворотному боці —будинок- музей письменниці, розташований в Падрон, і рукописні рядки з поеми «Нове листя». У 1994 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Росалії де Кастро кратеру на поверхні Венери. 17 грудня 2019 року зірка HD 149143 із сузір'я Змієносець і планета HD 149143 b, були названі іменами Rosalía de Castro і Río Sar відповідно

Див. також Список феміністських поетес Примітки

Посилання

Прижизненные публикации. Профиль на сайте RAG Сайт Фонда Росалии де Кастро

m]