Пилопригнічення, пилопридушення (, ; ) – комплекс способів і заходів попередження забруднення атмосфери пилом, який виникає внаслідок проведення гірничих робіт.

Екологічна небезпека викидів карбоновмісного пилу зумовлює необхідність проведення заходів щодо знепилювання шахтних вентиляційних потоків і зниження викидів пилу до атмосфери.

Загальний опис Пилопригнічення – зв’язування пилу, що утворюється або вже утворився, і осадження завислого в повітрі пилу за допомогою різноманітних способів і технічних засобів.

У шахтах У підземних гірничих виробках П. здійснюється в основному шляхом подачі води або водних розчинів ПАР в зону руйнування вугільного або породного масиву для його зволоження і змочування пилу. Сучасні засоби пилопригнічення можуть забезпечувати зниження концентрації пилу на 98-99%. Для цього використовуються різні технічні засоби: вентилятори-зрошувачі, гідромонітори, пересувні зрошувальні установки. Процес зрошення часто автоматизовано – вода в зону пилоутворення подається тільки під час роботи технологічного обладнання. Зниження інтенсивності пилоутворення може бути досягнуте також за рахунок вдосконалення конструкції гірничої машини і забезпечення раціональних режимів її роботи, а також з урахуванням динаміки взаємодії пилових і диспергованих водних потоків в гравітаційному й електростатичному полях.

Параметри робочих інструментів, виймальних, вантажних і транспортних органів в поєднанні з раціональними режимними параметрами повинні забезпечувати відділення і переміщення копалини з мінімальними питомими енерговитратами і пилоутворенням.

На кар'єрах На відкритих гірн. роботах П. здійснюється попереднім просоченням гірського масиву, який підлягає висадженню і екскавації, рідиною через свердловини діаметром 100–160 мм, шурфи і борозни; поливанням внутрішньокар’єрних доріг водою і обробкою гігроскопічними солями, сульфатно-спиртовою бардою, нафтою, бітумами, просоченням універсином. Для цього застосовують зрошувальні установки змонтовані на авто- і залізничному ходу. Під час масового висадження на кар’єрах для зниження пилогазовиділень застосовують:

а) зрошення підготовлених до вибуху ділянок (50 – 60 м від межі блоку, який підривається); б) використання гідронабійки (зовнішньої, внутрішньої та комбінованої).

Зовнішня гідронабійка включає розміщення над гирлом свердловин укладки висотою 200–230 мм з поліетиленових рукавів P 900 мм і більше з товщиною плівки бл. 0,1 мм. Для кожної свердловини використовують також індивідуальний поліетиленовий резервуар з водою, яку підривають на дек. мілісекунд раніше основного заряду. При витраті води 0,001–0,0015 м3/м3 гірничої маси концентрація пилу в пилогазовій хмарі скорочується на 20–30%. Внутрішня набивка свердловини – це поліетиленовий (товщина 0,2–0,4 мм) рукав діаметром більший за діаметр свердловини на 15 мм і довжиною на всю її неактивну частину. Крім цих заходів та засобів, для пилопридушення використовується зволоження розпушеної гірничої маси в розвалі й екскаваторних вибоях.

При збагаченні корисних копалин

На дробильно-сортувальних фабриках вода витрачається на пилоподавлення при дробленні корисних копалин, гідрознепилення у вузлах перевантаження гірничої маси,

Див. також

Пиловибухозахист‎ Пиловий режим шахти Пиловимірювальні прилади Пиломір Пиловловлювач Пиловибухобезпека гірничих виробок

Примітки

Література

Білецький В.С., Олійник Т.А., Смирнов В.О., Скляр Л.В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина ІІІ. Заключні процеси. – Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019. –220 с. Горобей Марина Сергіївна. Зменшення негативного впливу на довкілля техногенного забруднення карбоновмісним пилом : Кандидат технічних наук : спец.. 21.06.01 - Екологічна безпека : дата захисту 2020-10-29; Статус: Захищена; Державний заклад "Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління". – Київ, 0420U101822. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0420U101822/ Гого В.Б. Інноваційні гідродинамічні засоби боротьби з пилом для сучасних гірничих комплексів / В.Б. Гого, В.О. Сироватченко, О.І. Михайлов, Р.В. Патокін // Форум гірників - 2018. - С. 257-263.