Антоніу Сімойнш да Кошта (; 14 грудня 1943, Корроюш, Португалія) — португальський футболіст та тренер, виступав на позиції вінґера.
Клубна кар'єра «Бенфіка» Народився у кварталі Корроюш міста Сейшал, в окрузі Сетубал. До складу лісабонської «Бенфіки» приєднався в 15-річному віці, а два роки по тому став одним з провідних гравців команди. Разом з лісабонським клубом 10 разів вигравав португальський чемпіонат, а також одного разу Лігу чемпіонів. У фінальному матчі 1962 року допоміг обіграти (5:3) мадридський «Реал», завдяки чому став наймолодшим переможцем Кубка чемпіонів (на момент проведення матчу Антоніу виповнилося 18 матчів та 4 місяці).
Залишив «Бенфіку» по завершенні сезону 1974/75 років, здобувши з командою своє останнє чемпіонство. Зіграв, зокрема у 26-и матчах того розіграшу, але не відзначився жодним голом. Загалом у футболці «Бенфіки» зіграв 14 сезонів на професіональному рівні, у 449-и офіційних матчах, в яких відзначився 72-а голами.
США У 32-річному віці переїхав до США, де підписав контракт із «Бостон Мінітмен», який виступав у NASL. За городян відіграв два сезони, у 1976 році перейшов до «Сан-Хосе Ерсквейкс», а потім — до «Даллас Торнадо».
У 1979 році приєднався до «Детройт Лайтінг» з Major Indoor Soccer League. Наступного сезону перебрався в «Чикаго Горизонс». За період виступів у США у період міжсезоння двічі повертався до Португалії, де виступав за «Ештуріл» та «Уніау Томар». Завершив кар'єру футболіста у віці 39 років у складі «Канзас-Сіті Кометс».
Кар'єра в збірній Дебютував у футболці національної збірної Португалії 6 травня 1992 року в програному (1:2) товариському поєдинку проти збірної Бразилії. Учасник чемпіонату світу 1966 року в Англії, відзначившись голом у першому матчі групового етапу проти Бразилії (3:1).
Загалом зіграв 46 матчів у футболці національної збірної, в яких відзначився трьома голами. Через травму змушений був пропустити Кубок незалежності Бразилії. Востаннє футболку португальської збірної одягав 13 жовтня 1973 року, в нічийному (2:2) домашньому поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 1974 року проти Болгарії.
Кар'єра тренера По завершенні кар'єри очолив жіночу національну збірну Португалії. У 1982 році призначений головним тренером «Фенікс Інферно» з MISLThree NASL teams join in as MISL opens fifth season; The Miami Herald, 5 November 1982.. У березні 1984 року Антоніу звільнили з займаної посади (його замінив на цій посаді Тед Подлеський), а Сімойнш перейшов до «Лас-Вегас Американс», де допомагав працювати Алану Меєру, проте в січні 1985 року залишив займану посаду. У 1989 році визнаний тренером року SISL на посаді головного тренера «Остін Сокаділлос». Працював з клубом третього дивізіону «Лузітанія» та «Уніан Мадейра», а також олімпійською збірною Португалії.
У квітні 2011 року приєднався до тренерського штабу національної збірної Ірану, де допомагав тренувати збірну своєму співвітчизнику Карлушу Кейрошу. У лютому 2014 року через особисті причини залишив займану посаду.
Досягнення «Бенфіка» Прімейра-Ліга Чемпіон (6): 1962/63, 1963/64, 1964/65, 1966/67, 1967/68, 1968/69, 1970/71, 1971/72, 1972/73, 1974/75
Кубок Португалії Володар (5): 1961/62, 1963/64, 1968/69, 1969/70, 1971/72
Кубок європейських чемпіонів Володар (1): 1961/62
Міжконтинентальний кубок Фіналіст (2): 1961, 1962
Збірна Юнацький чемпіонат Європи (U-18) Володар (1): 1961
Чемпіонат світу Бронзовий призер (1): 1966
Примітки
Посилання
Профіль гравця на сайті soccerpunter.com Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті foradejogo.net Профіль гравця на сайті fussballdaten.de Профіль гравця на сайті eu-football.info Статистика виступів у NASL/MISL