Мая (в деяких джерелах — Майя) Тимофіївна Мазуренко (нар. 19 жовтня 1935, Тбілісі, Грузія — 25 червня 2013, Росія) — радянська і російська ботанік, доктор біологічних наук, фахівчиня в області морфології рослин, екології, теорії еволюції, інтродукції.

Біографія Народилася в сім'ї Вероніки Генріхівни Зельгейм, завідувачки бібліотеки Батумського ботанічного саду, і Тимофія Мазуренко. Однак батьки скоро розлучилися. Дід Маї Генріх Антонович Зельгейм був відомим вченим- меліоратором.

У 1954 році, закінчивши школу, вступила до Всесоюзного сільськогосподарського інституту заочної освіти (ВСХІЗО) на плодоовочевий факультет. Одночасно влаштувалася на роботу в Батумський ботанічний сад, де працювала садівницею в насіннєвій лабораторії. У 1959 році вийшла її перша наукова робота, присвячена мексиканському огірку. У тому ж році зустріла Андрія Хохрякова, з яким одружилася. Дипломну роботу Майя Мазуренко присвятила хурмі східній, і після закінчення інституту в 1960 році одружилася.

Подружжя переїхало в Москву, де Мазуренко працювала лаборанткою у відділі флори головного ботанічного саду АН СРСР. Неодноразово виїжджала в експедиції: 1965 — в Башкирію, 1966 — на Південний Урал, 1967 — на Камчатку, 1968 — Якутію, 1969 — в Магаданську область і на Камчатку, 1970 — на Саяни.

У 1967 році травні Мая Мазуренко стала здобувачкою наукового ступеня, вивчала можливість впровадження в культуру жимолості їстівної, займалася внутрішньовидовою мінливістю блакитної жимолості, досліджувала рослини Великого і Малого Кавказьких хребтів, досліджувала питання заносних видів Закавказзя.

У 1970 році в Магадані відкрився інститут біологічних проблем Півночі АН СРСР (ІБПС), й Мазуренко з чоловіком переїхала в Магадан. Попри наявність двох дітей, Мазуренко аж до 1984 року щорічно брала участь в різних експедиціях, об'їздила Далекий Схід, Чукотку, Колимське нагір'я. Були експедиції і в Південно-Східну Азію, Середземномор'я і на Кубу. У 1974 році в Москві, в головному ботанічному саду Мазуренко успішно захистила кандидатську дисертацію за темою «Системи пагонів і цикли їх розвитку на прикладі сімейства жимолостеві». У цій роботі Мазуренко розробила фундаментальне поняття основного циклу у чагарників. Пізніше виявлені закономірності будуть відзначені і у чагарників інших сімейств. Наукові розробки Мазуренко за даним напрямком вилилися в спільну з чоловіком монографію «Структура і морфогенез чагарників», що вийшла в 1977 році, але зберігає своє наукове та методичне значення донині. Потім Мазуренко зайнялася вивченням сімейства вересових. Її дослідження в цій області знайшли відображення в різних статтях і двох монографіях.

У 1986 році Мазуренко успішно захистила докторську дисертацію по темі «Біоморфологічні адаптації рослин Крайньої Півночі», захист проходив в Центральному сибірському ботанічному саду СО АН РАН в Новосибірську. Після Магадана подружжя переїхало в Батумі, де Мазуренко знову працювала в місцевому ботанічному саду. Однак події 1992 року змусили виїхати в Росію, в Москву. Пізніше Мазуренко отримала посаду директора в ботанічному саду Тверського державного університету.

На цій посаді вона домоглася передачі у відання ботанічного саду Чупріяновского розплідника, провела реорганізацію розплідника. З 1993 року щорічно проводилися експедиції з вивчення флори Смоленської області. Мая Мазуренко поклала початок гербарію Ботанічного саду ТвДУ, домоглася виділення для цього окремого приміщення в будівлі університету. Спільно з чоловіком брала участь в дев'яти експедиціях по програмі «Північно-Східна Азія», в яких вивчала флору маловивчених регіонів північно-східної Туреччини і Непалу. З цих експедицій вона привозила різний гербарний матеріал і насіння.

Також під керівництвом Маї Мазуренко змінився і Ботанічний сад, була проведена робота по благоустрою партеру, створення систематичної ділянки, ірідарій і експозицій квіткових культур. Сад був відкритий для відвідування, активно співпрацював з місцевими ЗМІ, регулярно брав участь у святкуванні дня міста в Твері. Результатом змін став вступ Ботанічного саду ТвГУ в Міжнародну раду ботанічних садів з охорони рослин (BGCI), що дозволило поліпшити науковий статус ботанічного саду. При ботанічному саду ТвГУ була створена аспірантура, в яку вступило 4 аспіранта.

Попри масу адміністративної роботи, Мая Мазуренко продовжувала і наукову діяльність, неодноразово брала участь в роботі різних конференцій і симпозіумів як в Росії, так і в Франції, Німеччині та Туреччині. Вела дослідження в області біоморфології, класифікації екологічних типів, модульної організації рослин. Займалася і викладацькою роботою, читала оригінальний курс по біоморфології рослин, лекції по рослинництву, проводила практичні заняття з різних дисциплін.

У 1998 році помер чоловік, після чого Мазуренко переїхала в Москву. З 1998 по 2000 роки була професором Московського педагогічного державного університету, читала лекції з систематики рослин. У 2002 році стала старшою науковою співробітницею кафедри геоботаніки МГУ. Розробляла оригінальний курс із біоморфології рослин тропіків і субтропіків. Продовжувала розробку проблем модульної організації рослин, біоморфологічного методу інтродукції рослин. Пізніше знову змінила роботу і працювала в Владивостоці, в ботанічному саду інституту РАН провідною науковою співробітницею в лабораторії природної флори Далекого Сходу.

Померла 25 червня 2013 року.

Праці Мая Мазуренко є авторкою понад 200 наукових статей, а також 5 монографій. Крім того, вона відома популяризаторка ботаніки. За матеріалами, зібраними на півночі вона, разом з Т. А. Москалюк опублікувала популярну книгу «Фарби північного літа», а з 2000 року була однією з основних укладачів популярної енциклопедії «Захоплюючий світ рослин».

Крім ботанічної літератури, Мазуренко написала біографічну книгу про свого чоловіка і автобіографічну книгу «Втрачена Колхіда».

Вибрані роботи

Примітки

Посилання