Артур Баур (; 19 лютого 1915, Цюрих — 17 вересня 2010, Меннедорф) — швейцарський журналіст, лінгвіст, дослідник швейцарського та аллеманського діалектів німецької мови, ретороманської мови та есперанто.

Біографія

Загальні відомості Народився 19 лютого 1915 року в Цюриху, його батько був професором у галузі хімії. Навчався Артур Баур в університетах Цюриха, Уппсали і Стокгольма, вивчав англійську, ретороманську та ісландську філології. Працював журналістом, з 1967 по 1980 роки був шеф-редактором щоденної газети Der Landbote (Вінтертюр).

У 1943 році одружився з Хайді Баур-Залленбах, у шлюбі народилися двоє дітей.

Артур Баур був одним із провідних фахівців Швейцарії з есперанто, швейцарського та аллеманського діалектів німецької мови та ретороманської мови.

Наукова діяльність

У 1939 році Артур Баур, разом зі своєю дружиною Хайді Залленбах, підготували до друку підручник з швейцарського німецького діалекту «Praktische Sprachlehre des Schweizerdeutschen» (нім. «Практичний курс швейцарського німецького»), який до 2008 року перевидавався 13 разів. У своїй роботі «Що саме є швейцарським німецьким?» () від 1983 року Баур висунув теорію, що швейцарський німецький є не діалектом, а самостійним діалектом. А. Баур був одним із небагатьох лінгвістів, чиї наукові праці присвячені ретороманській мові. У 1984 році він переклав власну наукову роботу «Ретороманська мова» () мовою есперанто. У 1996 році опублікував на німецькому діалекті роботу «Аллегра» («Недостатньо», ), в 1997 році — «Слава Гріске: покажчик ретороманської мови» (). У 1930 році Баур почав вивчати в гімназії есперанто. Він був членом Товариства есперанто Цюриха, Швейцарського товариства есперантистів та Всесвітньої есперанто-асоціації. З 1980 по 1986 роки працював редактором журналу «Svisa Esperanto Revuo». Брав участь в 31-му і 32-му Всесвітніх конгресах есперанто, які пройшли в Берні, відповідаючи за інформаційне висвітлення і друк, а також входив до складу місцевого організаційного комітету 64-го Всесвітнього конгресу есперантистів в Люцерні. Опублікував безліч книг на есперанто, в тому числі «La Fenomeno Svislando». З 1946 року працював на радіостанції <i>Schweizer Radio International</i>, вів щотижневі передачі на есперанто до 1947 року, потім до 1991 року працював на окремій програмі мовлення радіостанції мовою есперанто.

Наукові праці

Allegra genügt nicht! Rätoromanisch als Herausforderung für die Schweiz (1996) De la utopio al la realeco; Von der Utopie zur Wirklichkeit Deine zweite Sprache (1960) Esperanto-Kurs (1958) La fenomeno Svislando (originale verkita en Esperanto, 1979) Die Geschichte der Esperanto-Sendungen aus der Schweiz La kreo de nova retoromancxa skriblingvo La literaturo de romanĉa Svislando La literaturo en alemana Svislando Panoramo de Esperanto (1983) Das Problem der internationalen Sprache (1953) La retoromanĉa: historio kaj nuntempo de la kvara nacia lingvo de Svislando (1995) La retoromanĉa: sorto de la plej malgranda nacia lingvo de Svislando (1984) Schweizerdeutsch, woher und wohin? (1990) Schwyzertüütsch. "Grüezi mitenand. "Praktische Sprachlehre des Schweizerdeutschen (1939/1969/2008) Von der Utopie zur Wirklichkeit: Die Geschichte der Plansprachen (1976) Was ist eigentlich Schweizerdeutsch? (1983) Wo steht das Rätoromanische heute? Ein sprachpolitischer Lagebericht (1955)

Посилання

Стаття в Швейцарському бібліографічному словнику