Науково-видавничий комплекс «Башкирська енциклопедія» () — державна автономна установа Республіки Башкортостан. Знаходиться в Уфі. Випускає енциклопедичну та словниково-довідникову літературу.
ІсторіяИсточник — Официальный сайт НИ «Башкирская энциклопедия» У травні 1991 року на виконання Постанови Ради Міністрів БРСР «Про підготовку та видання Башкирської радянської енциклопедії» в Інституті історії, мови і літератури Башкирського наукового центру Уральського відділення АН СРСР створено групу Башкирської енциклопедії (із лютого 1992 — відділ).
У лютому 1993 року на підставі Постанови Ради Міністрів РБ «Про підготовку до видання Башкирської енциклопедії» (від 19 січня 1993 року) відділ був переформатований у Головну редакцію Башкирської енциклопедії Академії наук Республіки Башкортостан. Були створені перші галузеві відділи: економіки та народного господарства; географії та геології; культури та мистецтва; літератури, фольклору та мовознавства; математики, фізики, техніки; історії; філософії, релігії, держави та права; науки, освіти та ЗМІ; біології, хімії, медицини; а також відділи наукового та літературного контролю; виробничо-технічний. У 1995 році Указом Президента Республіки Башкортостан М. Г. Рахімова Головна редакція була переформатована в Наукове видавництво. Із 2012 року науково-видавничий комплекс (до складу увійшло видавництво «Гилем»).
КерівникиИсточник — Башкирская энциклопедия: в 7 томах. Т.1: А-Б. Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2005. Із 1993 керівник Головної редакції (головний редактор) Башкирської енциклопедії — З. Г. Ураксін. У 1995—1998 роках директор НІ «Башкирська енциклопедія» — Р. З. Шакуров, у січні-липні 1995 і 1998 — У. Г. Саїтов.
Башкирська енциклопедіяИсточник — Издания НИ «Башкирская энциклопедия» Головним проєктом видавництва впродовж декількох років є багатотомна Башкирська енциклопедія. Це зібрання знань про минуле та сьогодення Республіки Башкортостан складається з 7 томів і включає понад 17 тис. статей, третина з яких — біографічні. В енциклопедії міститься інформація про країни світу та суб'єкти Російської Федерації, з якими Республіка має історичні, економічні та культурні зв'язки; про райони та населені пункти Республіки Башкортостан; про географічні об'єкти (гори, річки, озера та ін.); про галузі економіки; про підприємства, установи, організації; про найважливіші історичні події; про народи республіки. Наводяться докладні відомості про культуру та побут башкирів. Висвітлюються питання освіти, науки, літератури, мистецтва.
У біографічних статтях представлена персоніфікована історія Башкортостану. Надоні відомості стосовно східних правителів і російських царів, вітчизняних і зарубіжних політичних діячів, які залишили помітний слід в історії Башкортостану; начальників башкирських кантонів; керівників великих народних повстань (Салават Юлаєв, Батирша та ін.); активних учасників революційного руху, Громадянської та Німецько-радянської війн; керівників республіки (М. Г. Рахімов, Р. З. Хамітов), організаторів виробництва, освіти та охорони здоров'я; відомих діячів науки (Н. А. Аїтов, М. А. Ільгамов, Б. М. Міркін, Ю. А. Урманцев, Ф. С. Файзуллін та ін.), літератури (Мустай Карім, Н.Мусін, Я. Хамматов, Д. Юлтий та ін.) і мистецтва (З.Ісмагілов, А. Тюлькін та ін.); знаменитих спортсменів і тренерів (Г. Куклева, Т. Тансиккужина, М. Чудов і ін.); релігійних діячів. До видання також включені статті про відомих в краї дворянських родів, династії підприємців, представників башкирської діаспори та уродженців Башкортостану, які отримали визнання за його межами (Р. Нурєєв, В. Співаков, І. Чурикова, Ю. Шевчук).
Нагороди Почесна грамота Першого Всеросійського конкурсу регіональної та краєзнавчої літератури «Мала Батьківщина» в номінації «Люди нашого краю» (2005) за видання енциклопедії «Салават Юлаєв». Державну премію Республіки Башкортостан в області науки і техніки в 2015 році отримали: генеральний директор видавництва У. Г. Саїтов, заступник генерального директора К. В. Агліулліна, редактор видавництва Л. В. Шарапова, член-кор. РАН М. А. Ільгамов і член-кор. Академії наук РБ Б. М. Міркін за створення багатотомної Башкирської енциклопедії.
Видання
Випущено понад 60 видань загальним тиражем понад 420 тис. примірників, в тому числіИсточник — Официальный сайт НИ «Башкирская энциклопедия» : Башкортостан: Краткая энциклопедия. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 1996. — 672 с. Башкортостан: Краткая энциклопедия (на баш. яз.). — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 1997. Зилаирский район: энциклопедия. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2000. — 152 с. Хусаинов Г. Б. Ахметзаки Валиди Тоган (на баш. яз.). — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2000. — 384 с. Суфьянова Н. Ф., Ишмухаметов З. К. Орфографический словарь башкирского языка (на баш. яз.). — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2002. — 352 с. Русско-башкирско-турецко-английский словарь. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2002. — 304 с. Хайретдинов С. С. Русско-башкирско-латинский словарь ботанических терминов. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2002. — 60 с. Хисамитдинова Ф. Г. Башкирский язык для малышей (на баш. и рус. яз.). — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2002. — 120 с. Бикбулатов Н. В., Юсупов Р. М., Шитова С. Н., Фатыхова Ф. Ф. Башкиры: этническая история и традиционная культура. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2002. — 247 с. Ямалетдинов М. Коран: поэтические переводы (на баш. яз.). — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2002. — 160 с. Салават Юлаев: энциклопедия. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2004. — 360 с. Русско-башкирский словарь: в 2 томах/Под ред. З. Г. Ураксина. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2005. Башкирская энциклопедия: в 7 томах. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2005—2011. Тупеев С. Х. Толковый словарь башкирских личных имён. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2010. — 480 с. Отдых и туризм в Башкортостане: детский отдых, семейный отдых, туристические организации. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 2011. — 128 с. Газпром нефтехим Салават. — Уфа: НИК Башкирская энциклопедия, 2012. — 472 с. Военная история башкир. — Уфа: НИК Башкирская энциклопедия, 2013. — 432 с. Баймакская энциклопедия. — Уфа: НИК Башкирская энциклопедия, 2013. — 640 с. Энциклопедия «Народы Башкортостана». — Уфа: НИК Башкирская энциклопедия, 2014. — 528 с. Ишимбайская энциклопедия. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2015. — 656 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-88185-205-4. Башкирский комсомол: энциклопедия. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2016. — 608 с. — ISBN 978-5-88185-291-7.
Плани видавництва Абзеліловська енциклопедія Хайбуллінська енциклопедія Башкирський комсомол Енциклопедія «Сібай» Енциклопедія «Мустай Карім»
Структура видавництва Структурними підрозділами видавництва Башкирська енциклопедія є: Інститут енциклопедичних досліджень Видавництво «Гилем»; Видавництво «ЮША»; Редакція журналу «Вестник АН РБ»; Редакція журналу «Проблемы востоковедения»; Магазин «БашАкадемКнига»; Типографія.
Примітки
Посилання Офіційний сайт Башкирської енциклопедії Електронна версія Башкирської енциклопедії Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 1. А-Б. 2005. — 624 с.; ISBN 5-88185-053-X. т. 2. В-Ж. 2006. −624 с. ISBN 5-88185-062-9.; т. 3. З-К. 2007. −672 с. ISBN 978-5-88185-064-7.; т. 4. Л-О. 2008. −672 с. ISBN 978-5-88185-068-5.; т. 5. П-С. 2009. −576 с. ISBN 978-5-88185-072-2.; т. 6. Советы нар. хозяйства. -У. 2010. −544 с. ISBN 978-5-88185-071-5; т. 7. Ф-Я. 2011. −624 с.. науч.. изд. Башкирская энциклопедия, г. Уфа. Юмагужина Л. Р. О путях формирования стратегии развития издательства // Вопросы энциклопедистики / АН Респ. Башкортостан. — Уфа, 2010. — С. 66-69.