Сан-Мари́но () — однойменна столиця однієї з найменших і найстародавніших держав Європи.
Історія За легендою місто виникло 301 року, коли далматинський каменяр-християнин Маріно втікав від переслідування язичницького імператора Діоклетіана. Він поселився на горі Монте-Титано і створив тут общину однодумців. Пізніше його зараховали до лику святих, а місцевість і місто, що виросло тут, отримали його ім'я. На початку середньовіччя місто-фортеця знаходилося під протекторатом герцогства Урбіно, але вже з 855 року стає незалежною республікою. Сан-Марино практично більше не входило до складу інших держав, у тому числі й під час об'єднання Італії, залишаючись нейтральним під час військових конфліктів.
Розташування, населення та мова Сучасне місто Сан-Марино розташоване на терасах гори Монте-Титано. У ньому проживає близько чверті всього населення країни — понад 4 тис. чоловік. Більшість столичних мешканців — сан-маринці, але є й іммігранти. Італійська мова слугує у спілкуванні, а латинська є офіційною. Віросповідання — католицизм.
Муніципалітету Сан-Марино адміністративно підпорядковуються такі села: Ка Берлоне Канепа Касоле Кастелларо Монтальбо Мурата Санта Мустіола
Промисловість Сан-Марино — це політичний і культурний центр країни, однак основні промислові потужності, державні підприємства і головний банк розташовані в іншому місті. Але все-таки в столиці працюють підприємства харчової, деревообробної і скло-керамічної промисловості. Важливою статтею доходів слугує випуск колекційних поштових марок (з 1847 р.) і монет, але найголовнішу роль відіграє обслуговування іноземних туристів і пов'язане з цим виробництво сувенірів.
Визначні пам'ятки Столиця має дуже привабливий вигляд, оскільки вона повністю зберегла свою середньовічну зовнішність і є справжнім музеєм просто неба. Сан-Марино оточене старовинними фортечними стінами з безліччю башт, а на вершині гори височіє замок XVI століття. Житлові тераси з'єднуються кам'яними сходами, уздовж вулиць — безліч зелених насаджень. Основними визначними пам'ятками є численні фортифікаційні споруди, особливо замки, в яких виставлені колекції старовинної зброї зі всієї Європи. Саме силует гори Монте-Титано з декількома рядами фортечних стін на вершині є візитівкою міста.
Усі основні урядові будівлі Сан-Марино сконцентровані навколо єдиної міської площі — Свободи. Тут знаходиться дуже красивий Будинок уряду, побудований понад 100 років тому, але в тосканському стилі XIV століття. З інших найцікавіших об'єктів можна відзначити церкву Святого Франциска (XIV ст.), базиліку Сан-Марино, старий монастир капуцинів (XVI ст.). Один із середньовічних палаців розмістив у своїх приміщеннях міський музей, бібліотеку, сховище стародавніх рукописів і картинну галерею. Завдяки своєму старовинному ефектному вигляду місто часто проводить фестивалі, театральні вистави, у тому числі і на лицарські теми. Тоді як декорації виступають справжнісінькі середньовічні стіни, удома і замки. Усе це привертає величезну кількість приїжджих, до послуг яких — велика кількість сувенірних лавок. Сан-Марино славиться традиційними виробами: різними прикрасами, виробами зі шкіри, дерева, кераміки, металу. Відоме місто і своїми високоякісними винами й оливковою олією.
Сьогодні Сан-Марино — наймальовничіше місто країни, де невисокі одно- та триповерхові будівлі, оточені стінами й терасами міста, піднімаються схилами гори. Місту вдалося зберегти свій середньовічний образ.
Залишки трьох концентричних кілець міських мурів із численними брамами та баштами (XIII—XVI ст.), цитаделі Ла Рокка (XI—XVII ст.) та Ла Честа (XV ст.) є головними принадами столиці.
Тут є декілька музеїв, у тому числі Палаццо Валлоні та музей старовинної зброїБібліотекар.ру.
Галерея
Примітки
Посилання Онлайн-карта Сан-Марино