Андрій Васильович Дяченко (1910—1944) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
Біографія Андрій Дяченко народився в 1910 році в селі Плоске (нині — Броварський район Київської області) в селянській родині. Після закінчення початкової школи працював у колгоспі. На початку війни опинився в окупації. Після звільнення у вересні 1943 року Дяченко був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію і направлений на фронт, був стрільцем 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.
2 жовтня 1943 року Дяченко одним з перших у взводі переправився через Дніпро в районі острова Жуківка на південній околиці Києва і закріпився на його західному березі. У боях на плацдармі Дяченко особисто знищив близько 10 солдатів і офіцерів противника, придушив його вогневу точку. Під час боїв за розширення плацдарму Дяченко потягнув за собою бійців в атаку.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року червоноармієць Андрій Дяченко удостоєний високого звання Героя Радянського СоюзуУказ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1 . Орден Леніна і медаль «Золота Зірка» отримати не встиг, так як в бою за село Гута-Межигірська отримав важке поранення, від якого помер 3 березня 1944 року. Похований в місті Збараж Тернопільської області України.
Література Дьяченко Андрей Васильевич // Боевые звёзды киевлян: очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Киева и Киевской области / сост.: И. В. Волков, К. Л. Клепик, А. К. Корнилов и др. — 3-е изд., перераб. — Киев: Политиздат Украины, 1983. — С. 108-110. — 518 с. — (Герои Советского Союза).
Примітки