Тишке́вичі гербу Леліва (; owie) — руський боярський та шляхетський рід у Великому князівстві Литовському й Речі Посполитій. Походить з Русі, від боярина Каленика Мишковича. Останній на початку 15 століття отримав від волинського князя Свидригайла землі на Київщині. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В 16 столітті його нащадки отримали маєтності в Литві. У 1569 році син Тимофія Василь отримав графський титул. Володіли містечками Логойськ, Бердичів, Біржи.
Представники
Тишкевичі на Логойську
Василь Тишкевич (1492 — 13 серпня 1571) — воєвода підляський та смоленський, граф. Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода. Ян-Остафій Тишкевич (1571–1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський. Юрій Тишкевич (1596–1656) — єпископ віленський. Кшиштоф Тишкевич (1616–1666) — чернігівський воєвода. Тишкевич Петро (1571–1631) — мінський каштелян, воєвода, староста. Казимир Тишкевич (?—1652) — підстолій, стольник, підчаший, крайчий великий литовський, староста чечерський та дудський, граф на Логойську та Бердичеві. Остафій Тишкевич (? — 1590) — син Василя, смоленський каштелян. Федір (Теодор) Януш Тишкевич — воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. Бердичів в першій половині XVII століття
Скумін-Тишкевичі Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки: Скумін (Іван) Тишкевич — староста чорнобильськийNiesiecki K. Korona polska przy złotej wolnoścі… Т. 4.— S. 420. Дмитро (†1609) — київський підкоморій Федір Скумін-Тишкевіч (†1618), білоруський магнат, меценат. Людовік Скумін-Тишкевич (помер в 1808 р.), одружений з сестрою останнього польського короля княжною Констанцією Понятовською, був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу Віленської, Київської та Мінської губерній.
Інші представники Юрій Тишкевич (?—1656) — посол у Римі (1638), потім єпископ віленський; Антоній (?—1762) — єпископ жмудський. Костянтин Пієвич Тишкевич (1806–1868) — відомий польський археолог, письменник з історії, археології, географії та етнографії; його брат Евстафій — засновник віленського археологічного музею. Михайло Тишкевич (1857–1930) — граф, український громадський і політичний діяч, посол УНР у Ватикані. Беата Тишкевич (нар. 1938) — польська кіноакторка.
Маєтки Тишкевичі мали численні земельні володіння на території сучасних Білорусі, Литви й України. Збереглися їх міські резиденції, переважно витримані в стилі класицизму, у Варшаві, Кракові та Вільнюсі. Заміські палаци були зведені Тишкевичами в Логойську (зруйнований під час другої світової війни), Біржах, Лентварисі, Паланзі та Троках. В Україні, в селі Спичинці, залишився Палац Тишкевичів XIX століття, який називають «замок французької Луари».
Примітки
Джерела Мицик Ю. А. Тишкевичі // Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. 4. — 820 s. — S. 419—427.
Посилання Рід Тишкевичів Tyszkiewiczowie (01) Tyszkiewiczowie (02) Tyszkiewiczowie (03) Tyszkiewiczowie (04) Tyszkiewiczowie (05) Tyszkiewiczowie (06) Tyszkiewiczowie (07) Tyszkiewiczowie (08) Родовід Тишкевичів (не працює)