Хоти́н — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Входить до складу Березнівської міської територіальної громади. Розташоване на березі річки Случ. Історія

Походження назви Існує дві основні версії походження назви села:

Легендарна: Назва пов'язана з ім'ям жінки Хотини, яка, за переказами, врятувала місцевих жителів від винищення під час турецько-татарських набігів, а пізніше оселилася на місці сучасного села. Топонімічна:Назва походить від видозміненого слова «Хатинь» (від слова «хата») або від давньослов'янського чоловічого імені Хот (Хотін), що означає «бажаний».

Давні часи та археологія Територія села була заселена з давніх-давен. Поблизу Хотина виявлено археологічну пам'ятку — стоянку доби мезоліту.

Польсько-литовська доба Перша письмова згадка про село датується 1577 роком. Після Люблінської унії 1569 року Хотин увійшов до складу Речі Посполитої. Адміністративно село належало до Губківської волості Луцького повіту Волинського воєводства.

Під час селянсько-козацького повстання під проводом Северина Наливайка (1594—1596 рр.) через цю місцевість проходили повстанські загони Григорія Лободи, до яких приєднувалися місцеві селяни.

У складі Російської імперії У 1906 році село Хотин належало до Селищської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового міста становила 47 верст, до волосного центру — 18 верст. На той час у селі налічувалося 78 дворів та проживало 562 особи.

Новітня історія У січні 1918 року в селі ненадовго було встановлено радянську владу. У лютому 1918 року Хотин зайняли німецькі війська, згодом село перейшло під контроль УНР. З 1921 по 1939 рік село перебувало у складі Польської Республіки (Березнівська гміна Костопільського повіту).

Друга світова війна та діяльність УПА З вересня 1939 року село було окуповано радянськими військами. 5 липня 1941 року Хотин окупували нацистські загарбники. У роки війни Березнівщина була краєм активної діяльності Української повстанської армії. Багато місцевих жителів вступали до лав УПА, чинячи опір як німецьким, так і радянським окупантам. 8 січня 1944 року частини 121-ї гвардійської стрілецької дивізії Червоної армії зайняли село, відновивши радянську окупацію. На фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії воювали мешканці села, 28 з них не повернулися додому. 47 осіб удостоєні радянських урядових нагород.

Радянський період У повоєнні роки почалася примусова колективізація. У 1948 році було організовано колгосп. Згодом місцевий колгосп «Хотин» об'єднали з колгоспом «Перше травня» (пізніша назва — «Случ»). Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових, льону (сировина для Березнівського льонозаводу) та м'ясо-молочному тваринництві. У 1965 році село було підключено до електромережі Добротвірської ТЕС.

Незалежна Україна У селі встановлено пам'ятний знак (обеліск) на честь воїнів-односельців та воїнів УПА, які загинули за волю України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р, село увійшло до складу Березнівської міської громади. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, село увійшло до складу новоутвореного Рівненського району.

Релігійне життя Свято-Покровський чоловічий монастир Історичною пам'яткою села є дерев'яна Церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована у 1760 році на кам'яному фундаменті. Раніше храм входив до складу Волинської єпархії.

У 2001 році на базі парафії рішенням Священного Синоду УПЦ (МП) було утворено чоловічий монастир. Настоятелем обителі призначено керуючого Сарненською єпархією. У зв'язку з цим парафіяльна громада передала церковне майно та земельну ділянку площею 2 га на баланс монастиря. Монастир також має землі сільськогосподарського призначення.

У листопаді 2012 року біля обителі було закладено дубовий парк. Розбудова монастиря продовжується: зведено новий келійний корпус та храм на честь Чуда архістратига Михаїла, освячений у 2012 році.

Неподалік монастиря розташоване джерело, яке місцеві жителі шанують як цілюще. Воно було освячене у 2011 році, а у 2013 році над джерелом спорудили дерев'яну каплицю.

Інші релігійні громади

Свято-Троїцький храм (Сарненська єпархія УПЦ (МП)). Освячений 15 травня 2010 року. Громада Євангельських християн-баптистів. Зареєстрована у 1992 році, діє донині.

Рух за українізацію церкви У 1930-х роках та в період Другої світової війни релігійне життя села перебувало під впливом національно-визвольного руху. Оскільки Березнівщина була одним із центрів діяльності УПА та «Поліської Січі», у місцевих храмах поширювалася практика богослужінь українською мовою або використання української вимови церковнослов'янських текстів (так звана «київська вимова»), що було характерно для Волинської церкви того часу.

Визначні люди

Діячі культури та релігії

Ненадкевич Олександр та Ненадкевич Олексій — священники, брати, які залишили помітний слід у духовному житті краю. Булавін Олександр Митрофанович — майстер декоративно-прикладного мистецтва (лозоплетіння). Семенович Іван Каленикович — різьбяр по дереву. Автор численних скульптурних композицій, що відображають народну символіку. Для церков майстер створює іконостаси, престоли та кіоти (оздоблення ікон). Рибак Софія Іванівна — вишивальниця. Багато своїх робіт майстриня передала у дар місцевій церкві. Її вироби відомі й за межами України. Мамчур Надія Юхимівна — художниця. Авторка понад півтори тисячі картин. Написала іконостас для православної церкви у сусідньому селі Лінчин.

Учасники російсько-української війни У боротьбі за незалежність України з початку повномасштабного вторгнення загинули уродженці та жителі села:

Семенович Сергій Миколайович (3 квітня 1975, Хотин — 25 червня 2023, поблизу с. Степова Новоселівка, Харківська область) — сержант Збройних Сил України, кулеметник 14-ї окремої механізованої бригади. Учасник АТО (2015—2016). Загинув під час виконання бойового завдання. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). У жовтні 2024 року на фасаді Прислуцького ліцею, де навчався захисник, йому відкрито меморіальну дошку. Дубровка Орест Володимирович (16 липня 2002, Хотин — 26 квітня 2022, поблизу м. Ямпіль, Донецька область) — старший солдат 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. На військовій службі перебував з 2020 року. Загинув під час виконання бойового завдання. Похований 5 травня 2022 року в рідному селі разом із батьком, серце якого зупинилося після звістки про смерть сина. Рішенням Березнівської міської ради на його честь у селі Хотин названо вулицю, а на фасаді місцевої школи встановлено меморіальну дошку. Карпець Ярослав Миколайович (14 листопада 1976, Хотин — 14 вересня 2024, Донецька область) — солдат, гранатометник механізованого батальйону Збройних Сил України. Народився у Хотині, навчався у Прислуцькій школі. Закінчив Березнівське ПТУ № 4, де здобув фах взуттєвика. Тривалий час проживав та працював будівельником у селі Моквин. Мобілізований до лав ЗСУ у червні 2024 року. Загинув у бою на Донецькому напрямку. Похований 20 вересня 2024 року в селі Моквин.

Соціальна сфера У селі діють заклади освіти, медицини:

Освіта: Хотинська філія №1 опорного закладу «Прислуцький ліцей» Березнівської міської ради. Медицина: Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), розташований за адресою: вул. Лесі Українки, 39.

Примітки

Посилання